Існує багато технік і вправ, які допомагають навчитися, не кричати на дитину. Звичайно, їх краще опрацьовувати на прийомі з фахівцем, але можна спробувати і вдома.
Ось одна з технік в рамках класичного психодраматичного підходу. Вам знадобиться партнер - це може бути ваш(а) чоловік (дружина). Наприклад, чоловік буде грати роль дорослого агресора, а дружина роль маленької переляканої дитини.
Для цього дружина-дитина встає на коліна і слухає, як лає її чоловік-батько. Ситуацію намагаються розіграти максимально наближено до реальності, використовуючи найбільш характерні фрази розгніваного батька. У цей час дружина в ролі дитини тихо повторює: "Я маленька і я хочу, щоб мене любили".
Під час проведення техніки можуть спливати спогади зі свого власного дитинства, викликаючи бурю емоцій і переживань.
Якщо вправа проводиться фахівцем, то ці спогади і емоції стануть хорошим матеріалом для подальшої роботи. Якщо техніка проводиться з партнером, то він повинен бути готовий вислухати переживання, що спливли.
Крім цього, основні переживання корисно записати, щоб прочитати і проаналізувати на наступний день. Такий відстрочений погляд після завершення піку емоцій дозволить зробити корисні висновки для відносин з дитиною.
