Чи моя праця є авторським твором? Як законно запозичити твори інших авторів для своєї мети? Як захистити свій продукт інтелектуальної праці від неправомірного використання? Чи варто публікувати, якщо мій твір можуть привласнити?
Такі сумніви виникають у кожної людини, яка стоїть перед складним вибором: публікувати результати своєї інтелектуальної праці чи залишити їх приватними, закритими від суспільної оцінки та загального використання.
Що говорить про це законодавство?
Автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір.
Закон України «Про авторське право і суміжні права»
Автором може бути тільки фізична особа чи група осіб (співавторство). Автором не можуть бути, наприклад, освітня установа, видавництво, корпорація чи штучний інтелект. Автор — це субʼєкт авторського права. Разом із автором, до субʼєктів авторського права відносяться спадкоємці автора та замовники, тобто роботодавці автора (у тому числі покупці освітніх продуктів). Однак у цих субʼєктів зовсім інші права. Автор не може за Законом передати авторство іншій людині чи організації, тільки надати право використовувати свій твір.
Що саме вважається твором?
Твір — оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об’єктивній формі.
Закон України «Про авторське право і суміжні права»
Тобто все, що створене людиною чи групою людей в результаті інтелектуальної праці — це твір. Та що Закон має на увазі під терміном «оригінальний»?
Оригінальність твору — ознака (критерій), що характеризує твір як результат власної інтелектуальної творчої діяльності автора та відображає творчі рішення, прийняті автором під час створення твору.
Закон України «Про авторське право і суміжні права»
Отже, можна виділити такі критерії твору, що є визначальними для його охорони:
Автор: людина чи група людей.
Творча складова: творчі рішення людини чи групи людей.
Оригінальність: власні авторські творчі рішення людини чи групи людей.
Обʼєктивна форма: власні авторські творчі рішення людини чи групи людей, що викладені в паперовій, речовій чи в цифровій формі.
Якщо автор є субʼєктом авторського права, то твір — це обʼєкт авторського права.
Стаття 6 Закону України «Про авторське право і суміжні права» включає вичерпний список обʼєктів авторського права, що охороняються законодавством:
літературні твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) у письмовій, електронній (цифровій) чи іншій формі;
виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
музичні твори з текстом і без тексту;
драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, музично-світлові шоу, циркові вистави, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
театральні постановки, сценічні переробки творів, обробки нематеріальної культурної спадщини, придатні для сценічного показу;
аудіовізуальні твори;
тексти перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами;
твори образотворчого мистецтва;
фотографічні твори;
твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, художня ковка, ювелірні вироби тощо;
твори архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтних утворень;
твори художнього дизайну;
похідні твори;
збірки творів, збірки обробок нематеріальної культурної спадщини, енциклопедії та антології, збірки звичайних даних, інші складені твори, за умови що вони є результатом творчої діяльності за добором або упорядкуванням змісту;
ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, будівництва та інших сфер діяльності;
комп’ютерні програми;
бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
інші твори.
Та є твори, що не є обʼєктами авторського права. Вони зазначені у статті 8 Закону:
повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;
вираження народної творчості (фольклор);
акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
державні символи, державні нагороди; державні знаки, емблеми, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань України, затверджені органами державної влади; символіка територіальних громад України, затверджена відповідними органами місцевого самоврядування;
грошові знаки;
розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis);
абревіатури;
фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами).
За Законом України «Про авторське право і суміжні права» охороні підлягають усі оригінальні твори авторів, зокрема й освітні продукти педагогів. Тобто ми можемо за замовчуванням розраховувати на захист державою результатів нашої інтелектуальної праці — це зветься презумпцією авторства. При цьому, Закон вважає автором особу, яку зазначено на оригіналі або примірнику твору. Якщо ми побачили ознаки свого твору в роботі іншого автора, то маємо бути готовими надати відповідні докази та довести своє авторство.
Вибір — це дуже складна річ. Мільйони аргументів, невдалий досвід, сумніви, відсутність підтримки не додають впевненості. Однак під час прийняття рішення щодо публікування свого авторського твору зважте на те, що користь від нього в сотні десятків разів перевищуватиме ризики, що повʼязані з вірогідністю плагіату та упередженнями щодо захисту авторських прав в Україні.
