Антон Макаренко і ми

Соціологічне дослідження

Ні, ні, не опитування, а саме дослідження. Яке стартувало в Полтаві, саме там, де Антон Семенович і працював. Втім, давайте по порядку, для цього нам треба буде зробити велику подорож у просторі і часі. Почалась вона в Полтаві, як ми вже побачили, а продовжиться в Миколаєві. О, з цим у нас сьогодні жодних проблем.

1 Миколаїв

Прослухавши те, що, сподіваюсь, і ви тепер вже почули, спробував зібрати свої враження докупи. А потім вирішив поцікавитись, що з цього приводу думає наша наука? Ну тоді ж нам треба нам в університет, педагогічний, а для цього вирушаємо у...

2 Суми

Але тут справа пішла не так, як хотілось. Бо поговорити з місцевими науковцями на цю тему просто не вдалось. І тоді з'явилась гіпотеза: вони не вміють користуватись комп'ютером належним чином.

Ні, вмикати можуть, новини дивитись на ЮТюбі або вітати один-одного зі святами - це все можуть. А от скористатись комп'ютером, його можливостями для вирішення складних професійних завдань, наприклад, коли йдеться про спадок Антона Макаренка - цього не можуть. Чи не хочуть? Про це ми знати не можемо, а от що не показують того вміння, то це є факт, зафіксований в ході дослідження.

Але маємо дещо уточнити: не комп'ютером як таким не вміють користуватись науковці, а тільки одним сучасним комп'ютерним засобом, що саме його треба вважати критичним задля підтримки публічних продуктивних дискусій (ППД). Йдеться про платформу Фейсбук, яку у цій якості не можуть замінити ЮТюб чи Зум, Інстаграм чи Телеграм. Але чому така увага до ППД? Тому, що вона і тільки вона є ключем до розвитку будь-якої локальної спільноти - чи то виробничого колективу, чи регіональної спільноти, чи й партії або громадського об'єднання. ППД займає нішу між побутовими розмовами "в кулуарах" і офіційними виступами на тих чи інших зібраннях, заходах, статтях у наукових журналах чи збірках конференцій.

Щоб дискусія була продуктивна, в ній має брати участь двоє-троє, нехай п'ятеро активних учасників - посадових осіб, журналістів чи лідерів суспільної думки. А щоб дискусія впливала на спільноту, вона має бути публічна. Як на агорі в давній Греції. Всі, кому цікаво, мають чути і підтримувати ту чи іншу точку зору. Додавати власні аргументи, заперечувати, і, зрештою, готуватись виконувати спільне рішення, що обговорюється. Бо продуктивна дискусія завершується погодженням певного плану спільних дій. Це теорія, а тепер про конкретне становище у Сумах.

Виразно помітні такі умовні категорії користувачів:

1. Неписьменні - не мають акаунту.

2. Ізоляціоністи - акаунт є, але він закритий для публічного доступу.

3. Формалісти - акаунт є, він доступний, але йому не приділяється жодної уваги, не кажучи вже про використання для ППД.

4. Адміни - ведуть форуми згідно з посадовими обов'язками, подають повідомлення про свята і урочисті події, ППД не ініціюють - не бачать в тому свого обов'язку. В цьому сенсі форум (група чи сторінка) повторює схему роботи акаунта формаліста.

Але ж то все стосується науковців, а Макаренко - практик, то треба подивитись, як там у нас в школах, що носять його ім'я? У нас - це ж де? Та всюди, де...

3 Україна

Друзяка Гугль подає нам перелік найбільш йому відомих в країні закладів освіти, пов'язаних з іменем Антона Макаренка, лідерів учнівського самоврядування. Ну і спробували повторити там те саме, що і в Сумах. Не вийшло: поговорити з місцевими педагогами на цю тему не вдалось.

Відтак сумська гіпотеза підтвердилась в повному обсязі. Але особливу увагу привернула...

4 Долинська

Бо найбільш прикро виглядала. Розумієте, чому саме. То треба ж виправляти такий стан? Спробували. Гіпотеза знов підтвердилась.

5 Асоціація

Тепер є пропозиція повернутись у вихідну позицію. І почати процес знов, але тепер вже на новому рівні розуміння проблеми, а відтак і належної для її вирішення організації.

А потім можна буде рухатись у зворотному напрямку, тобто почати з Долинської. І довести її до пуття (ну, про це ж і треба нарешті поговорити з місцевими педагогами, депутатами, учнями). Ну а потім вже на підставі позитивного долинського досвіду переходити до інших закладів освіти, де є інтерес до цієї роботи. А там вже і до вишів можна звертатись, до науки, аби вона той досвід осмислювала і повертала у школи. Але для успіху тої роботи треба мати на руках певний результат, що його досягнуто у конкретних школах конкретного міста. Не чужого пам'яті Антона Макаренка.

6 Результати

Тут будемо показувати кількість переглядів текстів в надії, що з часом кількість прибічників практичної роботи зі спадком Антона Макаренка в своїй школі (!) збільшиться.

Ну а щодо реакції, то на словах за перший тиждень поки що ніхто нічого не сказав. Були поодинокі лайки, але не більше. Те саме повторилось і за місяць, і за два, і за три... Жодної відповіді. Втім, інфраструктуру АМ-Гімназії вдалось прилаштувати до одного запорізького проекту.

Так війна ж! Хіба тут до Макаренка... Звісно. То почекаємо Перемоги? Це вже кожен має вирішити для себе - що для нього Макаренко і що він для Макаренка. Зробив. Чи для своєї школи. Чи своєї країни.