А знаєте... я боюсь нового року,
Хоча він вже стоїть на порозі.
Моє серце немає спокою,
І душа тремтить у тривозі...
Бо цей рік не жалів нікого,
Він розбив тисячі родин...
І тепер я боюсь нового,
І на це є мільйон причин...
Сліз було пролито багато...
І будинків розбитих ущент...
А комусь: ялинки і свято...
Ми - мішені... життя - момент...
Сотні душ злетіли до неба...
Так болить, що бракує слів...
Скільки ще дияволу треба
Безневинних, людських життів?....
І жахлива реальність лякає...
Пригортаю дітей щосили...
Душу знову печаль зриває...
Що ж ви з нами, скоти, зробили?..
Юлія Гончарова
Грудень, 2023