Ayrılığın dilsiz olduğunu ben senden öğrendim,
Dilsiz olanın yaşayabileceğini sen öğrettin bana,
Ve kalemimle ilk defa yavan gözlerle baktın.
Yine yeniden sadece sana sesleneceğim,
Müebbet bir aşk dışında
Bildiğim tüm duygularımı terk edeceğim.
(Ömer Çelik, “Mavi Bir Ölüm”)
Я дізнався від тебе, що розлука буває безмовною,
Ти навчила мене, що безмовний зможе жити,
І вперше подивилася пісними очима.
І все ж я знову кликатиму лише тебе,
Заради кохання на все життя
Відмовлюся від усіх почуттів, які знаю.
(Омер Челік, “Блакитна смерть”)
Переклад з турецької Ольги Максименко
