На тлі гучних корупційних скандалів, багатомільйонних і мільярдних схем в Україні ми нерідко не помічаємо іншого — менш масштабного за сумами, але дуже промовистого за суттю. Порушення, які відбуваються не на перших шпальтах новин, а в повсякденному житті звичайних людей, зокрема тих, хто працює в школі. У зарплатній відомості вчителя.
Я сертифікований учитель української мови та літератури. Пройшла сертифікацію у пілотному 2023 році , виконала всі вимоги, підтвердила професійні компетентності. Держава передбачила для сертифікованих педагогів доплату — 20% посадового окладу пропорційно до педагогічного навантаження. Вдруге пройшла сертифікацію у 2026 році. І не буду брехати, що не заради гідної оплати праці.
Здавалося б, усе зрозуміло: учитель проходить сертифікацію, держава гарантує доплату, бухгалтерія правильно її нараховує.
Але моя історія виявилася іншою.
Упродовж 2024–2026 років доплату за сертифікацію мені нараховували лише за години української мови та літератури. Години зарубіжної літератури, які також входять до мого педагогічного навантаження, не враховували.
Я звернулася до відділу освіти . Подала письмову заяву, попросила перевірити нарахування. І що з’ясувалося?
У відповіді від 2 жовтня 2026 року мені повідомили про проведення перерахунку та виявлену недоплату. Зокрема, зазначено 49 975 гривень за доплатою за успішне проходження сертифікації. Також повідомлено про іншу суму, пов’язану з виявленою бухгалтерією помилкою.
Тобто питання було не в тому, чи маю я право на доплату. Після мого звернення бухгалтерія провела перерахунок і повідомила про недоплату.
І тут виникає запитання, яке, на мою думку, має стосуватися не лише мене.
🔹 Чому педагог повинен самостійно виявляти, що його зарплату нараховують не в повному обсязі?
🔹 Чому державна гарантія не завжди реалізується автоматично, без письмових звернень і вимог?
🔹 Скільки вчителів не перевіряють розрахункові листи або не мають часу й сил з’ясовувати, чи правильно їм нарахували заробітну плату?
🔹 Чи мотивує така практика педагогів проходити сертифікацію, якщо навіть передбачені державою фінансові стимули доводиться додатково відстоювати?
Я не стверджую, що кожна помилка в бухгалтерії є корупцією. Але вважаю, що систематичне неналежне нарахування гарантованих виплат — це проблема, яку не можна знецінювати лише тому, що вона стосується окремого працівника або конкретної зарплатної відомості.
На тлі великих корупційних скандалів не варто забувати про менші за масштабом порушення. Бо за кожною такою сумою стоїть конкретна людина, її праця, її час і її довіра до держави.
Сертифікація має мотивувати вчителя розвиватися професійно, підтверджувати компетентності, шукати нові підходи до навчання. Вона не повинна перетворюватися на випробування на здатність відстояти власну зарплату.
Я хочу, щоб ця історія стала приводом для колег перевірити свої нарахування, а для відповідальних органів — звернути увагу на практику застосування законодавства щодо оплати праці сертифікованих педагогів.
Колеги, перевіряйте свої розрахункові листи. З’ясовуйте, з яких складників формується ваша зарплата. Ставте запитання, якщо бачите невідповідність.
Мовчання не виправляє помилок. А обізнаність і правова грамотність допомагають захищати свої права.
І найголовніше: учитель, який навчає дітей справедливості, не повинен залишатися сам на сам із несправедливістю у власній професії.
А чи перевіряли ви, чи правильно вам нараховують 20% доплати за сертифікацію? Чи доводилося вам домагатися перерахунку? Поділіться досвідом у коментарях
