Останнім часом питанню дотримання й забезпечення академічної доброчесності в освіті приділяється багато уваги на всіх рівнях, зокрема воно обговорюється у соціальних мережах та галузевих виданнях, ЗМІ. Тільки лінивий не вважає себе експертом у ньому. Разом з тим констатуємо факт кризи академічної доброчесності у всіх ланках освіти, починаючи з дошкільної до вищої. Складається враження, що ми блукаємо зачарованим колом. На мою думку, поки в Україні існуватиме тотальна корупція, правовий безлад та толерантність до порушників етичних норм, академічна доброчесність сприйматиметься скоріше як міф, ніж реальність. Доки існує орієнтація на кількісні показники (кількість авторських робіт, уроків, тестів, розробок тощо), а не на якість контенту, його корисність для усіх учасників освітнього процесу, проблема залишатиметься відкритою.
Тож кожен з нас має зробити вибір : або змиритися й закривати очі на зроблені батьками замість дітей поробки в дитячому садку, списані учнями домашні роботи й есе в школі, вкрадені у колег презентації, розробки, календарні плани тощо, або почати з себе й у своїй діяльності дотримуватися тих правил, про які говорили протягом серпневого марафону на ВСЕОСВІТІ, й втілювати принципи академічної доброчесності в реальність. Почнімо з малого
- ознайомимося з Законом України " Про академічну доброчесність" https://vse.ee/bxpi ; ст. 42 Закону України "Про освіту" https://zakon.rada.gov.ua/ ; рекомендаціями щодо оформлення авторських методичних матеріалів на ВСЕОСВІТІ https://vseosvita.ua/.
А далі почнімо діяти за принципом : ХОЧЕШ ЗМІНИТИ СВІТ - ПОЧНИ З СЕБЕ!
Тож разом ДОБРО ЧИНІМО!
Джерело зображення обкладинки https://www.canva.com/design
