Вірш Івана Франка «Як я ненавиджу вас…»
Як я ненавиджу вас, ви, машини,
Що трете кости, рвете серце в грудях,
Вбиваєте живую душу в людях,
І потім кажете: „Що ж, ми невинни!
„Нас на такі заведено пружини,
Ми мусимо! В самих нераз вся суть, ах,
Бунтує ся… Та що робить! Не будь, ах,
У нас тих пут, становища, родини“…
Як я ненавиджу вас, добрі, щирі,
Що служите неправді, підлоті, —
Чи служите у злій, чи в добрій вірі!…
Ні, ті, що в добрій вірі служать, ті
Ненависні міні в найбільшій мірі,
Як на рабі тім пута золоті.
9 вересня 1889 р.
