Завдання для моїх учнів. Прочитайте уважно анотації до трьох наукових статей та спробуйте підібрати український (або англійський) відповідник до кожного слова чи словосполучення, виділеного в тесті.
Соціальна нерівність в еволюції людських суспільств
У статті розглядається виникнення соціальної нерівності в процесі еволюції людських суспільств та можливості її подолання. Люди відрізняються від інших приматів високим рівнем егалітаризму та альтруїзму, що забезпечував успішнішу адаптацію людських колективів на ранніх етапах історії суспільства. З переходом до сільського господарства і досягненням високої густоти населення виникає та інституціоналізується соціальна нерівність на підставі нерівності матеріальних активів та символічного багатства. З’являються нові інститути ведення війни для завоювання і поневолення сусідів, залучених до продуктивної праці.
У міру посилення своєї влади над природою люди також установлюють і зміцнюють владу над іншими людьми. Виникає вождівство як новий тип політії. На базі елементарних форм влади (політичної, економічної та ідеологічної) поступово формуються держави. Відповідні суспільства характеризуються соціальною нерівністю та жорстокістю, зокрема рабством, масовим насильством і людськими жертвоприношеннями.
Нині старі елементарні типи влади, притаманні особовому вождівству, все ще функціонують поряд із сучасними інститутами державної та приватної бюрократії. Звідси — ключова політична суперечність нашого часу: накладення індивідуальної деспотичної влади на публічну інфраструктурну. Втім, еволюція суспільства відбувається в напрямі дедалі ефективнішого поєднання соціальної ініціативи зі стійкістю та життєздатністю великих організацій.
K. Marx’s concept of globalisation: An attempt towards a theoretical reconstruction
Theories of globalisation claim to be able to explain all the major changes occurring in today’s world. However, the concept of globalisation itself does not point to anything except the global scale or scope. Hence, there are a host of competing interpretations of the new “global society”, due to which the idea of globalisation has remained vague and failed to go beyond the general concepts of “global interdependence” or “global interconnectedness”. On the other hand, it is doubtful that in any other strand of scientific and social thought except for Marxism the idea of existence and development of global organic unity, connecting humanity into a unified global social structure capitalist by its nature, has been so thoroughly elaborated from a theoretical perspective. Therefore, it is important to analyse the views of the founders of Marxism (as a basis for the modern social science) on the history of the world — since this analysis may help clarify the essence of the globalisation concept and transform it into a concept for social sciences. Marx’s vision of what is now termed “globalisation” is based on the socio-philosophical ideas of the materialist conception of history, as well as on the materialist theory of a global historical process. The materialist conception of history regards material production and people’s transforming activity as the basis of history, thereby shedding light on the objective laws of the development of human society, along with the sources and driving forces behind the history of the world. The Marxian theory of a global historical process explains the pattern of changes in the type and spatial scale of intersocietal interaction, ranging from local to regional and global. Globalisation is defined as the integration of productive forces of humanity on a global scale, which constitutes the material basis for its worldwide unity, the unity of its history and societal development. Such consolidation becomes possible only after (and due to) the global expansion of capitalism.
A sociological perspective on the concept of digital sovereignty
The paper examines the concept of digital sovereignty and explains how it can be used in sociological analysis. The author discusses the three most common approaches to defining this term. The first one construes digital sovereignty as the “information sovereighty” of a particular country, mainly linking it with information security and government intervention in the digital space, which is aimed at protecting the latter from outside influences and controlling its content. Another approach highlights the ability of big tech companies to impact users’ daily lives through collecting and using their personal data. The last definition is related to the personal dimension of digital sovereignty, or, more precisely, individuals’ digital rights. In the author’s opinion, the concept of digital sovereignty opens up new horizons for sociological analysis, especially for the phenomenological paradigm, which interprets this concept from its own specific perspective. Furthermore, digital sovereignty, along with the digitalisation phenomenon, makes it possible to rethink key phenomenological concepts that reside in social sciences.
