Про мучеників Маккавеїв
Ушанування пам’яті святих мучеників Маккавейських (які загинули в 160 р. до Різдва Христового) відбувалося в дохристиянські часи й було прийнято християнською церквою. Вони були найвідомішими мучениками дохристиянської епохи, які також постраждали за віру (іудейську), відмовившись сповідувати язичництво, що було нав’язане царем Антіохом). У Книзі Маккавеїв говориться, що ці мученики віддали свої душі за народ — заради спокути гріхів народу, тобто своїм подвигом здійснили те, що згодом здійснив Ісус Христос. Вони загинули мученицькою смертю, проливши свою кров заради народу, щоб очистити його від гріхів. Саме з них почалося очищення гріхів людською кров’ю, що стало основою всього християнства, коли його здійснив Ісус Христос. На Хресті пролилася Його кров. Тому у візантійську епоху разом зі святом Маккавеїв почали відзначати ще й свято Хреста. Повна церковна назва Першого Спаса — «Происхождение (изнесение) честных древ честного и животворящего Креста Господня». Крім того, у грецькому Часослові розповідається про звичай виносити в цей день з храму Святої Софії в Константинополі частину хреста, на якому був розіп’ятий Ісус, для освячення міста та попередження епідемій різних хвороб, які могли виникнути в літню спеку. А Маковим Спасом Перший Спас називається тому, що мак у християнській міфології — символ безвинно пролитої крові.
