Такі теми не дуже хочеться обговорювати 1 вересня, тому я лишила свій допис на 2 день цього навчального року.
Близько 600 вчителів з росії мали розпочати цей навчальний рік на окупованих територіях України — Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області. І з моральної, і з юридичної точки зору — це злочин. Ці російські вчителі прибувають з депресивних територій росії за 7-8 500 рублів на день, а це 2-3 000 євро в місяць.
На окупованих територіях викрадають директорів або вчителів, змушуючи переходити на стандарти російської освіти та пропаганди. Для заохочення на російському телебачені вже обговорюють про можливість створення трудових таборів для перевиховання норовистих вчителів. Вони абсолютно серйозного говорять про гулаги в степах під пекучим сонцем для вчителів, які не навчилися «родину любити».
За приблизними підрахунками понад 1000 шкіл знаходяться на окупованих територіях в які мільйонами доставляють російські підручники та методички за якими будуть вчити українських дітей.
Кожній українській родині, чия дитина піде в школу на окупованій території, путін особисто доручив виплатити по 10 000 рублів.
Сьогодні відомо про понад 5 000 депортованих в росію українських дітей, частина з яких мають родини в Україні. Навіть є офіційні випадки всиновлення депортованих українських дітей. Наприклад, у зруйнованому Лисичанську дітей пропонують просто забирати у батьків для відправки у закриті школи на кубані.
Зґвалтовані, вбиті, депортовані росією — ось як розпочинається цей 2022/23 навчальний рік для українських дітей.
Що стало причиною цього геноциду? Я чомусь переконана, що російська мова зіграла свою вирішальну роль ще у 2014 році. На моє глибоке переконання, саме російський язик є тим острівцем «руского міра», який геєною окутав понівечені дитячі тіла російськими солдатами.
Підсумовуючи та розуміючи сьогодні всі ризики та небезпеку російської рулетки, я обираю лишитися в Україні. Я продовжуватиму говорити про російські злочини та, як «українська гнида» підіймати важливість мовного питання.
