Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння

Наприклад, водій автомобілю, відчувши, що в автомобілі відмовили гальма, спрямовує його в кювет, попереджаючи тим самим наїзд на дітей. Деякі свідки можуть побачити тільки фрагмент події та стверджувати, що водій пошкодив автомобіль навмисне, але останній відвернув серйозну небезпеку загибелі дітей. Такі дії кваліфікують як обставини, що виключають шкідливість діяння.

Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння - це визнані правовими нормами умови, за яких діяння, що формально містять ознаки об’єктивної сторони правопорушення, не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.

Обставинами, що виключають шкідливість

(суспільну небезпеку) діяння, є:

Аналіз ситуації:

Серйозна небезпека: Пожежа створює безпосередню загрозу життю дитини, тобто є серйозною небезпекою для правоохоронного інтересу – життя людини.

Неможливість усунути іншими засобами: В даній екстремальній ситуації, коли кожна секунда на рахунку, немає часу на пошук інших способів врятувати дитину.

Заподіяна шкода менша, ніж відвернена: Пошкодження автомобіля є значно меншою шкодою, ніж втрата людського життя. Висновок: Дії людини, яка вибила вікно, хоча і мають ознаки правопорушення (пошкодження майна), але можуть бути виправдані станом крайньої необхідності. Вона діяла в умовах реальної загрози життю, коли інших способів усунення цієї загрози не було. Заподіяна шкода (пошкодження автомобіля) є значно меншою, ніж відвернена (збереження людського життя).

Приклад - казус

Ситуація: Уявіть, що Ви йдете по вулиці, тримаючи в руках гарячу каву. Ви випадково спіткнулися, кава розлилася і потрапила на людину, яка проходила повз. В результаті, ця людина отримала опік.

Аналіз ситуації:

Зовнішні ознаки правопорушення: Дійсно, Ви завдали шкоди іншій людині. Це може сприйматися як заподіяння тілесних ушкоджень, що є правопорушенням.

Відсутність вини: Однак, Ваші дії були випадковими. Ви не мали наміру обпекти цю людину. Ви просто спіткнулися, і кава розлилася. Тут відсутній елемент умислу або навіть необережності, який є необхідним для притягнення до юридичної відповідальності. Непередбачувані обставини: Спіткнутися на слизькій дорозі або на нерівному тротуарі може кожен. Це непередбачувана ситуація, яку важко було передбачити і запобігти. Висновок: Незважаючи на те, що Ви завдали шкоди іншій людині, Ваші дії не можуть вважатися правопорушенням, оскільки відсутній елемент вини. Це класичний приклад випадкового події, яке не несе за собою юридичної відповідальності.

Обставинами, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку)

діяння, є:

Приклад - неосудність

Ситуація - Людина, яка страждає на шизофренію, під час гострого психозу почула голоси, які наказали їй завдати шкоди своєму сусіду. Переконана в тому, що виконує важливе завдання, вона здійснює напад, не усвідомлюючи повною мірою небезпечності своїх дій та не здатна контролювати їх.

Чому в цьому випадку відсутня кримінальна відповідальність? Неусвідомлення дій: Людина не могла усвідомити суспільно небезпечний характер своїх дій через галюцинації та марення, які викликані шизофренією. Нездатність керувати діями: Гострі психотичні симптоми позбавили її можливості контролювати свою поведінку і підкорятися імперативам голосів. Хворобливий стан психіки: Шизофренія є хронічним психічним захворюванням, яке призвело до виникнення таких симптомів.

Мовою закону:

Кримінальний кодекс України

Стаття 36. Необхідна оборона

1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту...

4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.

Стаття 37. Уявна оборона

1. Уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.

3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони.

4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.

Стаття 19. Осудність

1. Осудною визнається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

2. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин

1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставления її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.

Стаття 39. Крайня необхідність

1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.

3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

Стаття 40. Фізичний або психічний примус

1. Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.

4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Стаття 42. Діяння, пов’язане з ризиком

1. Не є злочином діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.

Стаття 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

1. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 20. Неосудність Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.