Загублені у космосі

Сонце – центральний об’єкт і ключовий компонент Сонячної системи. Близько 99,86% всієї маси Сонячної системи припадає на Сонце.

Планети Сонячної системи піддаються впливу Сонця. Радіація, що випромінюється Сонцем, смертельно небезпечна, і нас від неї захищає тільки атмосфера й магнітне поле Землі.

Як не дивно, найбільший запаси води в Сонячній системі знаходиться в Сонці.

10-Я

Меркурій – найменша планета Сонячної системи, що найближче знаходиться до Сонця. Через свою близьку відстань до єдиної зірки Сонячної системи погода на Меркурії спекотна, близько 450 градусів за Цельсієм.

Рік на Меркурії триває 88 земних днів.

У Меркурія ядро більше, ніж у будь-якої іншої планети. Вчені вважають, що колись жахливе зіткнення буквально здерло з нього планетну кору.

Венера - найгарячіша з планет системи. Вона далі від Сонця, ніж Меркурій, але через щільну атмосферу біля поверхні та високий тиск стає практично рідкою. Температура біля її поверхні перевищує 460 градусів. Це вище, ніж температура плавлення свинцю.

На Венері йдуть дощі з сірчаної кислоти, але через спеку вони не долітають до поверхні, випаровуючись ще в атмосфері.

Венера, або як її іноді називають «сестра Землі», названа на честь римської богині любові. Раніше багато вчених вважали, що Земля і Венера – це планети-близнюки, так як вони схожі за своїми розмірами, масою, об’ємом і силою тяжіння на поверхні. На цьому подібності закінчуються. Зокрема у Венери відсутні супутники.

Один день на Венері становить 243 земних дні.

Колись на Венері була вода, але вона випарувалася через жахливу спеку, а з верхніх шарів атмосфери її висмоктав сонячний вітер.

2-С

Найвіддаленішою планетою Сонячної системи є Плутон, тому він вважається околицею Сонячної системи. Плутон — це карликова планета, яка має схожість з нашою Землею.

Тут теж є гори, але на відміну від земних, вони складаються з льоду. Крім цього, вчені не заперечують той факт, що на Плутоні може йти сніг.

Плутон за весь час, що минув з моменту його відкриття до моменту позбавлення його статусу планети, не зробив ні одного повного обороту навколо Сонця.

Нептун був виявлений нещодавно. Відкриття зробив у 1846 році німецький вчений і астроном Йоганн Галл. Завдяки сучасним технологіям стало відомо, що у Нептуна 13 супутників і він має три кільця.

Але життя на цій планеті неможливе, так як Нептун знаходиться далеко від Сонця.

Рік на цій планеті дорівнює 248 земним рокам. Так що залишається невідомим, коли людство дізнається більше про цю унікальну планету.

5-О

Уран — газова планета. Колір Урану неординарний, він — темно-синій. Недавні дослідження показали, що і в Урана теж є кільця — їх 13.

Ця планета унікальна тим, що в обох її півкулях день триває 42 земні роки. На даний момент Уран маловивчений, відкритий він був зовсім недавно. В Урану - 27 супутників.

9-І

Земля є рівноправним членом Сонячної системи. Ми живемо в дивовижному місці. Планета Земля унікальна у всьому! Земля — наш Дім. Людство населяє блакитну планету кілька мільйонів років.

Рік на Землі дорівнює 365 дням. Людям необхідно цінувати дивовижну планету. Адже вона — єдина «жива» у всій Сонячній системі.

Серед усіх планет Сонячної системи найбільш вивченою є Марс. Протягом довгого часу вчені вважали, що на Марсі є життя. Причина цього полягала в тому, що в кінці 19 століття вчений Джованні Скіапареллі виявив на Марсі дивні смуги. Це дало йому підстави вважати, що на Марсі, можливо, існує життя. Але завдяки високим технологіям з’ясувалося, що ця думка була помилковою. Також з’ясувалося, що на Марсі, як і на Землі, є сезони, тільки тривають вони в два рази довше.

День на Марсі триває майже стільки ж, скільки і на Землі — лише на 37 хвилин довше.

Серед всіх інших планет Сонячної системи саме Марс більш за все схожий на Землю, але він холодний і майже позбавлений атмосфери. Втім, у спекотні літні дні температура на його екваторі піднімається вище 0 градусів.

На Марсі можна бачити виверження найбільшого вулкана Сонячної системи, який названий Олімп.

У планети є два супутники, Фобос (гр. «Страх») і Деймос («Жах»), які були названі на честь двох синів Ареса і Афродіти

3-Т

Сонячна система знаходиться в складі галактики Чумацький Шлях.

Сонячна система нескінченно неосяжна і дуже цікава. Але, якщо порівнювати Сонячну систему і космос, то вона в ньому просто піщинка.

Як Земля обертається навколо Сонця, так і Сонячна система обертається навколо центру Галактики, причому вона рухається зі швидкістю 220-240 кілометрів на секунду.

Сонячна система побудована всупереч усім законам Всесвіту. У неї є хвіст, що нагадує чотирилистну конюшину.

Утворилася Сонячна система близько 4,57 мільярда років тому. Ведуча теорія щодо створення Сонячної системи передбачає появу планет і супутників з величезної пилогазової хмари.

Судячи з наявності на Землі важких металів, наша Сонячна система була утворена з «залишкивої сировини», отриманої від зірок, які існували раніше і потім вибухнули.

4-Р

Юпітер вважається найбільшою планетою Сонячної системи. Юпітер – це великий газовий гігант. Унікальна ця планета тим, що на її поверхні можна чітко бачити червоні знаки. Вони виникають унаслідок того, що хмари Юпітера впродовж десяти годин щодня видозмінюються, тим самим утворюючи яскраві круглі плями.

Нещодавно вчені з’ясували, що не тільки в Сатурна, але і в Юпітера є кільця, що складаються виключно з пилу.

Юпітер захищає нашу Землю від астероїдів і метеоритів — його потужна гравітація притягує їх, і вони згоряють в його атмосфері, не добираючись до нашої планети

На Європі, одному з супутників Юпітера, води більше, ніж на Землі. На Європі є глобальний океан, в якому, можливо, є життя. Вміст кисню у воді на Європі дозволяє підтримувати не лише одноклітинні форми життя, але і більш великі.

8-М

Сатурн — планета, яка відрізняється від багатьох інших наявністю незвичайних кілець. Цей газовий гігант загадковий і водночас прекрасний.

Кільця Сатурна складаються не тільки з космічного сміття, але й з скалок льоду і космічного пилу. Часом на цій планеті відбуваються найпотужніші бурі.

Маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів і заліза, покрите льодом і глибоким шаром рідкого водню. Він має більше 50 природних супутників, найбільший з яких — Титан.

1-А

Період обертання Місяця навколо Землі становить 27,32 дня. Обертання навколо своєї осі і оборот навколо Землі збігаються за часом, що пояснює, чому супутник нашої планети повернений до неї завжди одним боком.

Як з’явився Місяць? Вчені досі не знають остаточної відповіді. Але найбільш вірогідною є гіпотеза «гігантського удару», згідно з якою приблизно 4,5 мільярда років тому сталося зіткнення Землі з величезним космічним об’єктом завбільшки з Марс. З викинутих у космос у результаті удару уламків з часом і утворився місяць.

Оскільки на Місяці немає атмосфери, яка захищала б її від впливу зовнішніх сил, його поверхня відчуває екстремальні температурні перепади. У середньому температура його поверхні становить 107 градусів за Цельсієм вдень і 153 градуси вночі.

Місячне затемнення відбувається в той час, коли Земля стає в лінію між Сонцем і Місяцем, блокуючи сонячні промені і відкидаючи тінь на поверхню місяця.

Серед залишених на поверхні нашого супутника астронавтами артефактів – два м’ячі для гольфу, мініатюрний малюнок Енді Уорхола і послання королеви Єлизавети II.

Тіні на Місяці темніші, ніж на Землі. Це пов’язано з відсутністю атмосфери, яка б розсіювала світло. Тому на його поверхні все, на що прямо не світить Сонце, стає повністю чорним. Тому коли астронавти йшли в тінь, вони нічого не могли бачити.

7-О

Комети – це невеликі космінчі об’єкти, що обертаються навколо Сонця по конусоподібній розтягнутій орбіті. Відрізняються наявністю довгого хвоста з пилу і газу, що утворюється внаслідок нагрівання жаром зірки. Практично вся речовина комет зосереджена в крихітному твердому ядрі.

Астероїди це невеликі скелясті тіла в Сонячній системі, які кружляють в міжпланетному просторі навколо Сонця, більшість з яких знаходяться між орбітами Марса і Юпітера.

Кожного дня понад сто тонн дрібних частинок з астероїдів і комет бомбардує верхні шари нашої атмосфери, та переважна більшість швидко руйнується та згоряє в результаті тертя. Якщо уламок достатньо великий і йому вдається вдаритись об поверхню Землі то його називають метеоритом.

Астероїди складаються з кам'янистих порід, також до їх складу входить також метал і замерзла вода. Дуже часто астероїди багаті на дорогоцінні метали.
Одним з найбільш відомих астероїдів є астероїд головного поясу, якому у серпні 2006 року надали статус карликової планети — Цецера. В діаметрі Церера понад 950 км, що робить її більшою за безліч супутників планет-гігантів. Також її маса становить більше ніж третину загальної маси поясу астероїдів.

6-Н