Загадки про літо

Полуничку у сметанці
Приготує мама вранці.
Літо бавиться в дворі,
Знов кусають комарі!

В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце палить. Спека.
Дозріває жито.
Яка пора?

Липи в квіточки убрались,
Віддавати цвіт зібрались
Покупатись кличе річка,
Тепла в ній уже водичка!

Дині, гарбузи, томати:
Смакувати, смакувати…
От і літечка кінець,
Осінь йде вже навпростець.

На лозі, росою вмиті,
Зріли грона соковиті.
В сонця силоньку черпали,
Золотистим соком стали.

Я тримаю у долоні
Намистиночки червоні.
Ягідка ця кислувата,
На кущі їх так багато!

У зеленім картузі
На одній стоїть нозі.
Коло вуха китиця
Щирим злотом світиться.
Звичка в нього є ота:
Він голівку поверта
В бік, де сонце котиться,
Родичем доводиться.

Хтось у лузі біля річки
Загубив барвисті стрічки.
Дощик вгледів, підібрав,
Небеса підперезав.

Коли падаю я з неба,
Люди кажуть: «Так і треба.
Восени тоді, вважай,
Буде добрий урожай!»

Що за дерево, чий цвіт

Пахне медом на весь світ?

Золотиста нитка в'ється,
Тільки в руки не дається.

Нахмуриться, насупиться,
В сльози вдариться,
Нічого не залишиться.

Влітку дітям насолода
Та зимова прохолода.
Влітку радо ми їмо
Найсмачніше — …

Нашуміла, нагриміла,
Все помила і пішла.
І сади, і городи
Всій окрузі полила.

З гілки – на стежку,

З травички – на билинку

стрибає пружинка-

Зелена спинка.

Кругле, рум’яне,
Я росту на гілці.
Люблять мене дорослі,
І маленькі дітки.

Не чіпайте ви мене:
Бо обпалю і без вогню!

У тиху погоду немає нас ніде,
А вітер подме – біжимо по воді.