З днем народження, Сєвєр!

26 травня 2024 року Сєвєродонецьку виповнюється 90 років!

Перший зведений будинок та народження першого сєвєродончанина відбулося в 1934 році.
У тому ж році в будинках першобудівників Лісхімстрою (перша назва Сєвєродонецька) спалахнули перші електричні лампочки.

1 вересня 1935 року в селищі відкрилася перша школа: навчалися в ній тоді 150 дітей, а вечорами за ті ж парти сідали дорослі. Цього ж року пустили в роботу завод силікатної цегли, здано в експлуатацію три перші житлові двоповерхові будинки, отримано генеральний план будівництва азотно-тукового комбінату.

На перехресті бульвару Дружби Народів та Юності 5 червня 1937 року у місті був відкритий Парк культури та відпочинку. Таким чином, утворився центр Сєвєродонецька, де вже були зведені будівлі школи, дитячого садку та ясел, універмагу, управління будівництвом.

1 лютого 1943 року, під час Другої світової війни, Лісхімстрой був звільнений військами 41-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора Н. П. Іванова за підтримки танкістів 110-ї танкової бригади 18-го танкового корпусу.

Сєвєродонецьком селище Лісхімстрой було названо у 1950 році, отримавши статус селища міського типу. Містом Сєвєродонецьк став лише 1958 року.

Коли селище виросло у місто, постало питання про назву. Вибирати треба було з чотирьох варіантів: Сєвєродонецьк, Світлоград, Комсомольськ-на-Донці та Менделєєвськ. Між іншим, не одразу місто хіміків стало Сєвєродонецьком. Певний час сєвєродончани були мешканцями Світлограду.

Мікроавтобус "Старт" був розроблений та виготовлений у 1963 році Сєвєродонецькою авторемонтною базою та Об'єднанням «Склопластик». Всього було виготовлено близько 150 машин.

Одним з методів випробувань «Старту» було скидування його з 12-метрової висоти — наступний огляд показав відсутність серйозних вм'ятин або тріщин.

Цей унікальний апарат знявся одразу в кількох фільмах, а найвідоміший із них — "Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шуріка".

У 2018 році такий відреставрований автобус 1964 року випуску продавався за неймовірні 430 тисяч євро.

Заснований у 1965 році як восьмирічна школа, наш заклад з тих пір було перейменовано кілька разів. Так у 2023 році СЗШ №12 стала Гімназією № 12.

1978 року Сєвєродонецьком проїхав перший тролейбус. Першим став маршрут №1 від вулиці Пивоварова до Автовокзалу. З 6:00 до 22:00 ним курсували п'ять машин. Після закінчення роботи вони вишиковувалися в ряд і їх по черзі евакуювали автомобілями КрАЗ у депо.

Портативна гра «Ну, погоди!» також створювалася у Сєвєродонецьку. Точніше було адаптовано формат від Nintendo.

Наприкінці 80х-початку 90х цю гру вважали справжнім проривом. Випуск гри розпочався у 1984 році на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі (СПЗ).

Згідно з поширеним міфом, при досягненні 1000 очок гра показувала мультфільм «Ну, погоди!». Але насправді, звичайно ж, ніякого мультфільму не було. Окрім Сєвєродонецька, гру виробляли на семи заводах. Її почали продавати в роздріб за ціною 25 рублів.

1999 року ТРК «СТВ» стала першою в Україні регіональною телерадіокомпанією, яка провела «пряму лінію» з Президентом країни, причому одночасно по телебаченню та радіо.

У 1995 році був затверджений герб міста.

Зображення герба є щитом — символ розсудливості, захисту. Він пересічений трьома смугами: червоної — символом урочистості, величі, гордості, хоробрості; синьою — символом миру, слави, честі, вірності, щирості; жовтою — символом достатку, поваги.

Оздоблення щита — вінок з пшеничного колосся, перевитий червоною стрічкою.

Зображення «Золотого сокола» — символ свободи, торжества духу, безсмертя.

Зображення «Колби й Імпульсу» — символи основних виробництв міста: хімічного та приладобудівного.

Так, вірно!

Найдовшою у місті є вулиця Богдана Ліщини - 5280 метрів.

У 2019 підприємець Михайло Івонін почав створювати в Сєвєродонецьку сквер для відпочинку містян, відомий як Івонін-парк. Вiн влаштував акцію "Сквер за один день", до якої долучилися багато небайдужих севєродончан. За той день було висаджено близько 280 рослин.