Від камерної музики до камерного портрету. Високе мистецтво духовності

Виконавець пісень, який є автором тексту і музики

Інструментальний супровід до творів вокальних жанрів.

Зображення людини або групи людей у графіці, живописі, скульптурі, художній фотографії, відповідний жанр образотворчого мистецтва.

Портрет художника/художниці, виконаний ним самим/нею самою.

Зображення людини обличчям до глядача/глядачки.

Вечірня віншувальна пісня, яка виконується просто неба.

Призначення цього різновида портрета — прославляти знатну особу — монархів чи полководців, їхнє високе соціальне положення, достаток, бойові подвиги. Тому ці портрети урочисті, святкові, помпезні, статичні. Вони зазвичай показують людину на повний зріст (стоячи, сидячи або верхи на коні), нерідко в інтер’єрі чи на тлі мальовничого краєвиду, архітектурних споруд.

Поєднання музичних творів за жанром, тематикою.

Одним із найвідоміших зразків вокального циклу є «Прекрасна мірошниця», який складається з 20 творів — епізодів із життя людини. Це своєрідний роман у новелах: кожна пісня самостійна, але водночас є частиною загального циклічного розвитку, побудованого за драматургією: зав’язка, кульмінація і розв’язка. Вказати ім"я композитора.

Різновид карикатури, гумористичне або сатиричне зображення, в якому змінені і підкреслені характерні риси людини.

Побудова образотворчих форм в єдності зі змістом, у зв’язку всіх елементів зображення.

Жанр музики, який прославляє кого-небудь або що-небудь.

Один з видів скульптури, об’ємне зображення предметів, що частково виступають над площиною.

Великий концертний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру.

Твір мистецтва на релігійну тематику.

Декоративні кольорові зображення, сюжетні або орнаментальні, які виготовлялися зазвичай із шматків прозорого кольорового скла, скріплених свинцевими перемичками; такі металеві «шви» утворювали контурний малюнок.

Художня техніка, за допомогою якої виконують зображення з різнокольорових шматочків скла (смальти), каміння або інших елементів однакової форми шляхом їх компонування відповідно до форми.

Техніка живопису, яка полягає в розписуванні стін і стелі споруди по вогкій або сухій (а секко) штукатурці з використанням фарб, у суміші яких є в’яжучі матеріали (вапно чи казеїн) і природні барвники.