Мета: дослідити історію, наукові основи, вплив і сучасні підходи до переведення годинника, розвивати критичне мислення, цифрову грамотність і командну взаємодію.
Бібліотека вебквестів
8
189
30
8
Мета: дослідити історію, наукові основи, вплив і сучасні підходи до переведення годинника, розвивати критичне мислення, цифрову грамотність і командну взаємодію.
Час за який потрібно виконати всі завдання: 2 години
Реакція об'єктів при наведенні: Всі об'єкти активні, похитуються при наведенні, а курсор змінюється на вказівний палець
🔔 Любі учні!

Запрошую вас у захопливу подорож — вебквест із 10 зупинок, де ми разом дослідимо цікаві факти, розгадаємо загадки часу та дізнаємося, як переведення годинника впливає на наше життя. Будьте уважні, креативні й активні — кожна зупинка наблизить вас до фінішу з новими знаннями та враженнями! 🚀
Цей рівень містить 11 інтерактивних об'єктів:
1 вихід.
10 сповіщень.
Інтерактивні об’єкти на цьому рівні:
🔔 Дякуємо всім учасникам за активність, відповідальність і позитивний настрій!

Спільними зусиллями ми зробили навчання змістовним, безпечним і натхненним — нехай ці знання допомагають у щоденному житті та формують майбутнє України.
🎉 Вітаємо! Ви успішно завершили рівень!

Ваша уважність, кмітливість і наполегливість — справжній приклад для інших. Попереду ще більше цікавого, тож рухаємося далі з новими знаннями та натхненням! 🚀
🔍 Завдання: Перегляньте коротке відео про переведення годинника. Сформулюйте власне визначення цього явища: Що це таке? Навіщо його запровадили?
💡 Підказка для роздумів:
Чи змінюється сам час, чи лише наш розпорядок?
Як це впливає на людей, енергію, природу?
📥 Форма відповіді: Напишіть своє визначення у зошиті
🔍 Завдання: Дослідіть, коли і де вперше запровадили літній час, хто був ініціатором, і з якою метою це зробили.
📚 Факти для дослідження:
Ідею переведення годинника вперше запропонував Бенджамін Франклін у 1784 році — він вважав, що це допоможе економити свічки та краще використовувати денне світло.
Практично запровадили літній час у Німеччині в 1916 році під час Першої світової війни — для економії вугілля.
В Україні літній час почали використовувати з 1981 року, а після незалежності — продовжили цю практику.
📝 Форма відповіді: Складіть коротке повідомлення:
Хто придумав? Коли запровадили? Навіщо це було потрібно?
🔍 Завдання: Дослідіть, як переведення годинника впливає на циркадні ритми — внутрішній годинник організму, що регулює сон, активність, апетит і концентрацію.
📚 Ключові поняття для дослідження:
Циркадні ритми — біологічні цикли, що повторюються приблизно кожні 24 години.
Сон і пробудження — зміщення часу може викликати порушення сну, втому, зниження уваги.
Продуктивність — адаптація до нового режиму займає 3–7 днів, особливо у дітей і підлітків.
💡 Формат роботи:
Перегляньте відео про біоритми.
Визначте, які зміни відбуваються в організмі після переведення годинника.
Створіть короткий допис або слайд: «Мій організм і зміна часу».
🔍 Завдання: Створіть мініплакат у якому покажіть, як гормони мелатонін і кортизол реагують на зміну часу та допомагають організму адаптуватися.
📚 Ключові факти для дослідження:
Мелатонін — гормон сну, виробляється у темряві, сприяє засинанню. Його рівень порушується при зміні графіка.
Кортизол — гормон активності та стресу, підвищується вранці. Зміна часу може викликати його дисбаланс.
Адаптація організму триває 3–7 днів, залежно від віку, режиму та освітлення.
🎨 Формат роботи:
Паперовий постер.
Включіть: назви гормонів, їх функції, графік добових змін, поради для адаптації.
💡 Ідеї для оформлення:
Схема «До і після переведення часу»
Інфографіка «Гормони і наш настрій»
Поради: світло, режим, харчування, фізична активність
🗺️ Завдання: Перегляньте інтерактивну карту часових поясів світу.
Визначте, які країни не переводять годинник, та з’ясуйте чому вони відмовилися від цієї практики.
📚 Цікаві факти:
Все більше країн скасовують сезонне переведення часу через негативний вплив на здоров’я, порушення сну та зростання кількості ДТП.
Серед країн, які не переводять годинник:
Туреччина
Азербайджан
Намібія
Уругвай
Гаваї та Аризона (США)
Частина Мексики.
💡 Формат роботи:
Позначте ці країни на карті.
Напишіть коротке пояснення: «Чому вони не переводять годинник?»
Обговоріть, чи варто Україні приєднатися до цієї практики.
🔍 Завдання: Дослідіть, чи переведення годинника справді сприяє економії електроенергії. Проаналізуйте статистику, сучасні дослідження та зробіть висновок: чи доцільно зберігати цю практику в наш час?
📚 Ключові факти для дослідження:
У ХХ столітті переведення часу запроваджували для економії вугілля та електроенергії.
Сучасні дослідження показують, що економія становить менше 1–2%, а іноді — взагалі нульова.
У деяких країнах після скасування переведення часу споживання енергії не зросло, а рівень комфорту — покращився.
📊 Формат роботи:
Створіть таблицю «До / Після переведення часу»
Порівняйте дані з різних країн (Україна, США, ЄС)
Напишіть короткий висновок: Чи варто Україні зберігати цю практику?

🔍 Завдання: Дослідіть, коли і чому в Україні запровадили переведення годинника. З’ясуйте, як змінювалися правила, які аргументи наводили прихильники та противники цієї практики.
📚 Ключові факти:
Вперше переведення годинника в Україні запровадили у 1918 році в добу УНР.
У радянський період практика була поновлена з 1981 року.
Після здобуття незалежності Україна продовжила сезонне переведення часу — останньої неділі березня та жовтня.
У 2021 році Верховна Рада розглядала законопроєкт про скасування переведення годинника, але рішення не було ухвалене остаточно.
💬 Формат роботи:
Обговоріть: Чи варто Україні зберігати цю практику?

🔍 Завдання: Мінідебати серед учнів щодо доцільності переведення годинника.
📚 Ключові аргументи для обговорення:
🔷 За переведення часу:
Більше світла ввечері — зручніше для дозвілля та безпеки.
Потенційна економія електроенергії.
Узгодження з міжнародними стандартами.
🔶 Проти переведення часу:
Порушення сну та біоритмів.
Зниження концентрації, особливо у школярів.
Зростання кількості ДТП у перші дні після зміни часу.
Більшість країн світу вже відмовляються від цієї практики.
📥 Формат роботи:
Проведіть короткі дебати в класі або онлайн.
Підсумуйте результати: Яка позиція переважає? Які аргументи були найпереконливішими?

🎯 Результат: Формування критичного мислення, навичок аргументації та громадянської активності.
📝 Завдання: Уявіть свій перший день після переведення годинника. Як ви почувалися? Що змінилося у вашому розпорядку? Створіть комікс, сторіз або мініесе, у якому покажіть свій досвід, настрій і поради для адаптації.
💡 Підказки для натхнення:
«Прокинутись було важко, але…»
«Я забув, що час змінився, і…»
«Щоб легше адаптуватися, я…»
«Мій організм сказав: “Що відбувається?” 😅»

🎯 Мета: Розвивати емоційний інтелект, креативність і вміння рефлексувати через мистецтво та слово.
🔍 Завдання: Після проходження всіх зупинок вебквесту, зупиніться на мить і подумайте:
🧠 Що нового дізналися? (Наприклад: історія переведення годинника, вплив на біоритми, роль гормонів, досвід інших країн…)
😲 Що здивувало? (Можливо: що економія енергії майже не відчутна, або що деякі країни вже давно не переводять час…)
💡 Що запам’яталося? (Цікаві факти, власні відкриття, емоції під час творчої зупинки…)

Рефлексія від 1 учня
Сподобався:
Так: 1
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 1
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 1
Так: 0