Ці правила повинна опанувати кожна людина, тому що вміння поводитися в суспільстві не є вродженим, а виховується протягом життя.
Вихована людина повинна володіти:
— культурою мовлення, що припускає не тільки її граматичну і стилістичну правильність, але й відсутність вульгарних слів (не простонародних); умінням чітко і точно викладати свої думки, щоб їх правильно могли зрозуміти оточуючі, говорити без застосування нецензурних виразів і слів-паразитів, які засмічують мову;
— елементарною ввічливістю, що припускає уміння вітатися і прощатися, бажати іншій людині доброго ранку і спокійної ночі, здоров’я і приємного апетиту, дякувати за допомогу чи послугу, говорити «будь ласка», коли просиш про що-небудь, і вміти говорити слова вибачення, якщо неправий чи заподіяв занепокоєння кому-небудь;
— умінням розмовляти і підтримувати бесіду, бути хорошим співрозмовником, а отже, добре знати предмет розмови, тобто розуміти, про що говориш, і викладати власні судження не тільки правильно, а й цікаво, без словоблуддя;
— умінням керувати своїми емоціями. Вихована і культурна людина ніколи не показує свого поганого чи дуже хорошого настрою оточуючим. Гарні манери передбачають, що їх власник ані словом, ані дією, ні поглядом не покаже свого роздратування чи невдоволення, а кращим способом приховати в собі неприємні емоції є доброзичливість, увага, вміння вислухати співрозмовника, допомогти йому в разі потреби. Дуже цінується в етикеті усмішка;
— тактовністю, що, за словами Ремарка, полягає у здатності не помічати помилок інших і не займатися їхнім виправленням. Такт допоможе вийти зі скрутного становища і дозволить справити на оточуючих приємне враження;
— умінням правильно поводитися в громадських місцях, дотримуватися охайного зовнішнього вигляду.
