У світі загадок

Складіть слово із зібраних восьми букв!

Я йду – він залишається.

Хто завжди правду каже?

Народився із землі, зарум’янивсь на вогні. І з’явився на столі до борщу тобі й мені.

Летить коник, басує. Полем-долем пустує. Ніхто його не впіймає, і ніхто не загнуздає.

В нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом.

Росте вона вниз головою, не в літню пору, а зимою. І тільки сонечко зігріє – вона заплаче й швидко гине.

Не п’є — живе, а нап’ється — умре.

По стежині, по дорозі, бігти я у них не в змозі. По снігу не йдуть як слід, до вподоби тільки лід.

Нас сім братів, літами всі рівні, а іменами різні. Відгадай, – хто ми?

Біле, як сніг, дметься, як міх, а у воді гине.

Не видно її і не чути її, а коли заговориш про неї, то вона зразу зникає.

Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала – ридала,
Місяць бачив – не підняв, сонце встало – і забрало.

Хто малюнок на вікні уночі зробив мені?

Білий, як сніг, в пошані у всіх, до рота попав, там і пропав.

Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.