Тварини світу

Молодець, вірно!

Знають діточки малі:
Він — найбільший на Землі!
Дім його — це океани,
Зі спини летять фонтани.
Схожий на масивний щит
Добродушний синій…

Він незграбний і товстий,

Завжди він чомусь сумний.

А на лобі в нього ріг,

Ця тварина …

Скочила в мішок до мами, як

скінчила жваву гру,

Понесе в мішку додому мама

доню-…

Величезний цей хижак

На людей наводить жах.

Проживає в річці Ніл

Небезпечний …

Морячок наш чорно-білий

Ловить рибу дуже вміло.

Схожий трішечки на діжку,

Має крильця, має ніжки.

Між крижин відважно плава.

Обганяє пароплави.

То ж ви знаєте, що він

Називається …

Все що скажеш він повторить,

Всі слова твої відтворить!

Різнобарвна в нього спина,

В тропіках його родина

Він «пустелі корабель»,

Хоч не бачив моря зроду.

По пустелі ніч і день

Він бреде, не п’ючи воду.

Мала та ще й плеската,

На спині в неї хата.

А сили має досить:

Допомогти не просить.

Непроста у нього роль —

Між звірей він, як король:

Грива жовто-золота,

Має довгого хвоста.

Хоч і схожий він на кицю,

Кожен звір його боїться.

Хто сховався між дерев?

Це, звичайно, грізний…

Довга шия, як драбина,

В чорних плямах жовта спина,

Листячко з дерев зриває,

В холодочку спочиває,

Височенна, ніби шафа,

В Африці живе…

У савані проживає,

Чорно-білі смужки має.

І весела, і пригожа,

На конячку нашу схожа

Вона в морі промисляє,

І людей, і риб лякає.

Гострі зуби в два ряди,

Ось плавець стирчить з води.

Краще б в морі потонула

Ця страшна, бридка…

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

Як зовуть її?

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.

Не чотири ніжки – п’ять,

Щоб по гілочках гулять!

Ці тваринки – із приматів,

На плечі були в піратів!