Розгадай цитату з повісті "Гобсек" Оноре де Бальзака

Відкрий цей предмет останнім.

Хто так сказав?

Але ж і мені було колись, як і всім людям, двадцять п'ять років, і в цьому віці я вже набачився дивних речей. Я мушу почати з розповіді про одну особу, якої ви не могли знати.

Про кого йдеться?

Розмовляв він завжди тихим, лагідним голосом і ніколи не сердився.

Хто так сказав?

— Це не моя, — відповів той, замахавши рукою. — У мене — золото?! Хіба, я жив би так, як живу, коли б був багатий?

Про кого йдеться?

Якщо людяність, спілкування з ближніми вважати релігією, то (...) у цьому відношенні був атеїстом

Про кого йдеться?

Надвечір людина-вексель перетворювалася на звичайну людину, а зливок металу в його грудях ставав людським серцем.

Чиї це слова?

Я люблю бруднити підошвами чобіт килими в оселях багатіїв – не з дріб’язкового самолюбства, а щоб дати їм відчути пазуристу лапу Невідворотності.

Про кого йдеться?

Цю дівчину нестатки змушували трудитися, не розгинаючи спини. Від неї віяло глибокою порядністю, справжньою доброчесністю. Я мав таке відчуття, ніби опинився в атмосфері щирості, душевної чистоти, і мені навіть дихати стало легко. Я майже розчулився.

Чиї це слова?

У мене погляд, як у Господа Бога, я зазираю в душі. Від мого пильного ока ніщо не сховається.