Пригоди короля Мацюся.

Так! Знайшли!

Знайти стіл учителя - не питання! Уважно прочитайте абзац з повісті: Неможливо описати, що зчинилося в Мацюсевій державі, коли люди дізналися про ухвалу дитячого парламенту...

— Ну, гаразд, ми ходитимемо до школи, хто ж працюватиме? — питали інші.

— А хай тепер діти роблять усе, коли вони так розпорядилися. Переконаються, що це не так легко, як їм здається.

Знайдіть у тексті, що найбільше хвилювало дорослих, якщо вони ходитимуть до школи замість дітей? Запишіть відповідь так, як у тексті (3 слова).

Якщо ви на наступному рівні, ви уважні читачі!

Крокуємо! Прочитайте невеличкий уривок:

— Побачимо, — казали поміркованіші. — Може, навіть усе вийде на краще. Коли діти переконаються, що нічого не вміють, що без нас обійтися не можуть, дужче поважатимуть нас. А безробітні навіть раділи: від безнастанного копання й носіння цегли болять усі кістки; а так сидітимемо собі зручно за партами та ще й навчимося цікавих речей.

Запитання: У чому дорослі бачили позитивне в експерименті короля Мацюся?

Знайдіть і запишіть так, як у тексті (3 слова).

Так! Ви знаєте математику! Це транспортир.

Читаємо далі: Найбільше клопоту було з дітьми: більшість хлопців хотіла бути пожежниками й шоферами, а дівчатка — продавчинями в магазинах іграшок та в кондитерських. А дехто, як воно завжди буває, казав дурниці: один хлопець хотів бути катом, один індіанцем, а ще один божевільним.

— Адже всі не можуть робити одне й те ж.

Запитання: Ким хотіла бути більшість хлопців? Запишіть так, як у тексті (3 слова).

Чудово! Елементарно! Далі!

Читаємо: Багато суперечок точилося в родинах, коли діти віддавали батькам свої книжки й зошити.

— Ви порвали книжки й забруднили зошити, а тепер учителі нам вичитуватимуть, що ми нехлюї, — каже мати.

— Ти загубив олівець, тепер мені нічим малювати, і вчителька сердитиметься, — каже батько.

Раділи тільки вчителі. Тепер вони хоч трошки відпочинуть, бо дорослі спокійніші.

Запитання: Хто ні з ким не сварився, а радів експерименту. Запишіть відповідь, як у тексті (1 слово).

Знайшли?! Тоді продовжуємо.

Дуже дивний вигляд мало місто, коли дорослі йшли з книжками до школи, а діти прямували в контори... Якийсь лікар і адвокат так захопилися спогадами, що зовсім забули, що вони вже не маленькі, й почали штовхати один одного у канаву, ганятися один за одним, і вчителька, яка саме проходила повз них, була змушена зауважити їм, що на вулиці треба поводитися пристойно, бо перехожі дивляться на них.

Прочитали? Питань немає. Просто знайдіть у шафі призму (призма - це геометрична фігура).

Чудові учні! Читаємо:

— Дивись, іде ця квочка. Пам’ятаєш, як вона завжди нас дурить: горілку розводить водою, а шматочок оселедця рахує як цілий оселедець. Знаєш що, а підставмо їй підніжку. Якщо ми вже діти — то діти. Чи ні?

Підставив їй підніжку. Пані мало не впала. Її зошити порозсипалися.

— Негідники, — кричить огрядна пані. — Пождіть, пождіть, я скажу вчительці, що ви не даєте спокійно перейти вулицю.

Запитання: Кому хотіла поскаржитися пані на механіка і його друга? Запишіть, як у тексті (1 слово).

Математики! А чи уважно ви читаєте?

Читаємо: А в школах сиділи дорослі. Старенькі сіли за останні парти, ближче до грубки. Сподівалися, що під час уроків можна буде трохи покуняти... Щоправда, кілька разів довелося нагадати «учням» про уважність на уроках. Бо й справді, хіба можна бути уважним, коли кожен думав про те, що діється зараз удома, на фабриці або в магазині, як там хазяйнують його діти.

Запитання: Про що кілька разів довелося вчительці нагадати дорослим? Запишіть, як у тексті (4 слова).

Майже дочитали. Працюємо!

Дівчатка хотіли показати своє вміння й вирішили зварити перший обід такий смачний, як ніколи. Та чи легко це зробити, якщо не все ти ще знаєш?

— А може, замість супу подати варення?

У продуктовому магазині можна було почути:

— Ох, як дорого! В жодного продавця нема таких цін. Піду куплю десь в іншому місці. — Одні торгувалися, аби довести батькам, що уміють дешево купувати.

Запитання: Що дівчинка хотіла подати на обід замість супу? Запишіть (1 слово).

Якщо знайшли, то майже останній крок.

Читаємо: Обіди в деяких родинах були добрі, проте в більшості все попідгорало чи й узагалі дівчаткам навіть не вдалося розпалити пічку. Отже, тепер батькам треба було нашвидку готувати їжу для себе й для своїх дітей.

— Треба квапитися, — казала мама, — бо нам на завтра задали багато уроків. Учителька сказала, що дорослим треба задавати більше. Це несправедливо. В інших школах задають менше.

Запитання: чи зраділа мама, коли після школи готувала обід, що їм багато задали домашнього завдання? Дайте відповідь так чи ні.

Чи правда, що одну із своїх найбільш відомих книг Януш Корчак написав в Україні? Дайте відповідь так чи ні.