Пам'ять про Героїв Небесної Сотні: шлях до свободи

Імена героїв, які є на мапі:

• Синенко Сергій Петрович

• Пасхалін Юрій Олександрович

• Нігоян Сергій Гагікович

• Котляр Євген Миколайович

• Черненко Андрій Миколайович

• Прохорський Василь Петрович

• Клітинський Олександр Іванович

• Капінос Олександр Анатолійович

• Вербицький Юрій Тарасович

• Бондарєв Сергій Анатолійович

Народився у Львові. Працював у відділі сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України у Львові. Захоплювався альпінізмом, програмуванням, вів здоровий спосіб життя. Мав старшого брата Сергія, доньку Ульяну та собаку Альпа.

Після переїзду до столиці регулярно приходив на Майдан і підтримував протестувальників. Ночами чергував на барикадах Майдану, коли було найменше людей. Казав, що рішення приїхати було свідоме. Чергував усю ніч, очікуючи на можливий штурм «беркуту», аж поки не починало ходити метро і не підтягувалися кияни. Юрій ходив на розмови з силовиками та представниками антимайдану, намагаючись із ними поговорити, переконати.

Вірменин, громадянин України, народився і жив у селі Березнуватівка Дніпропетровської області. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни у Нагорному Карабасі. Займався легкою атлетикою та східними єдиноборствами, два курси провчився в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання.

Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року. Приїхав з власної ініціативи, попередньо не повідомивши батьків. Не підтримував жодного з партійних лідерів, а свій приїзд пояснив так: «зрозумів, що повинен бути за Майдан». На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками з Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку профспілок. Приїжджав додому на початку січня, проте, попри вмовляння родини, вирішив повернутися на Майдан. Запам'ятався багатьом учасникам своїм колоритом, запалом та патріотичними висловлюваннями.

Народився і мешкав у с. Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. Навчався у Львівському лісотехнічному інституті.

Очолював громадську організацію «Патріот Волині».

На початку 2012 року відстояв права громади і не дозволив побудувати в рідному Дунаєві завод, який би зруйнував екологію Кременецьких гір. Займався фермерством та відродженням рідного села. З 4 липня брав участь у акції на захист української мови, що відбувалася у Києві біля Українського Дому. Був одним із тих, хто оголосив голодування на знак протесту проти прийняття мовного закону Ківалова-Колісніченка та протримався найдовше.

Був активним на Євромайдані, служив у 35-ій штурмовій сотні «Волинська Січ». Батько зізнається, що не завжди підтримував сина, коли той їхав на Майдан. За незламний дух мав псевдонім «Кремінь». Був ройовим. «Йому довіряли, бо був відповідальним, беззаперечно виконував всі накази», — каже Сергій Мерчук, боєць Волинської Січі.