Новорічний квест

В сукні зеленій стою цілий рік:

Сонечко світить, чи падає сніг.

Голок багато в ґадзівстві тримаю,

Тільки не шию і не вишиваю.

Здивувалося маля:

Стала білою земля.

Щось кружляє, наче пух,

Наче зграя білих мух,

Та додолу опадає,

Все ретельно укриває.

Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я – ….

Вздовж ріки тепер мости.
Можна йти по них і йти.
Це надовго і всерйоз
Все скував Дідусь...

Біла морква зимою росте.

У вогні не горить, у воді не тоне

Прозорий, як скло, не вставиш у вікно.

З гілки на гілку стрибає, як комашка,

легка й моторна, та проте не пташка.

Взимку — білий, літом — сірий.

Хто малюнок на вікні,

Уночі зробив мені.

Літає на волі, та не птиця.

Гріє взимку, наче груба,
Хутряна, тепленька …

З молока його зробили
Та ретельно остудили.
Нам здається, що в жару
Його б з’їли по відру.

Квіти в небі розпустились
І на землю покотились.
Полихає там і тут,
Наче золотом …