Новорічні загадки

Знають, певно, всі малята,

Що невдовзі прийде свято —

Свято давнє і нове,

Свято гарне, зимове.

Скоро, скоро на поріг

Завітає …

В сукні зеленій стою цілий рік:

Сонечко світить, чи падає сніг.

Голок багато в ґадзівстві тримаю,

Тільки не шию і не вишиваю.

Здивувалося маля:

Стала білою земля.

Щось кружляє, наче пух,

Наче зграя білих мух,

Та додолу опадає,

Все ретельно укриває.

Візерунки на вікні він намалював мені,

Я по вулиці гуляв – він за ніс мене щипав.

Хто впізнає невідимку, того, що поруч ходить взимку?

З неба зірочки летять,

Землю укривають,

А коли приде весна –

Всі вони розтануть.

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила –

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте – хто вона

Бабуся чепурна?

У холодну зимню пору

Стоїть бабця серед двору.

У бабусі біла шуба,

Діткам бабця мила й люба,

З ними грається охоче,

Та до хати йти не хоче.

Яка біла морквина зростає взимку?

Без чого не можна взимку, але потрібно готувати влітку?

Було коліщатком, стало стрічкою. Про яку новорічної іграшку йдеться?

Що за іграшка стріляє як гармата?

Хто прикрашає дерева сріблом і створює небачений візерунок?

Яку чарівну паличку запалює під бій курантів кожна людина?

Який зимовий гість стоїть в кожному дворі з мітлою в руці?

Святковий є фрукт один Це соковитий, це стиглий, новорічний.

Що під ялинку кладуть? Діти їх завжди так чекають!

Якщо фарб не вистачило, Ти на парочку хвилин Глянь на небо, там красиво! Запустили там.