Літературна кухня

Введи слово, яке ти зібрав з усіх підказок🙂

Угадай твір за уривком.

Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.

Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас озвуться
Наших предків голоси.

Цей хлопчик ліг на кригу долілиць і став роздивлятися дно річки. Уявив маленьку хатку під кущем водяної папороті, як він там сидить і рибку стереже, вітається з карасиком.

Яке ім'я у цього хлопчика?

Вночі прийшла осінь, і він хмукнув на сизий листок ожини, хмукнув і сказав: "Ого-го!" …

— Далеко! — сказав він собі.— А навіщо?

Потім він заспівав. Він співав тихим старим голосом …

Як звали цього персонажа?

Як називається різновид ліричного твору, перші літери рядків якого утворюють приховане слово?

Тільки це сказав, аж з того пенька — де не взявся — вилазить такий маленький дідок, сам зморщений, а борода зелена аж по коліна.

— Що тобі,— пита,— чоловіче, треба од мене?

Чоловік здивувався: де воно таке диво взялося? Та й каже йому:

— Хіба я тебе кликав? Одчепись!

— Як же не кликав,— каже дідок,— коли кликав!

Як же звати цього дідка?

Про що йдеться у поданому уривку?

Химерний, маленький,
Бокастий, товстенький
Коханчик удавсь;
У тісто прибрався,
Чимсь смачним напхався,
В окропі купавсь.
На смак уродився,
Ще й маслом умився,
В макітрі скакав…

Як називається співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах?

Прочитайте уривок.

«Тоді в атаку пішла мама. Вона говорила від імені Союзу українок, Сестринства святої княгині ***** й Товариства української мови «Просвіта», в яких була членкинею. Вона промовляла тихо й задушевно, а далі все палкіше, все завзятіше. Про честь і звитягу, про духовність і славу, про історичну пам’ять, врешті про старовину, про те диво, що було, минуло... Її промова мала успіх».

Як звали княгиню, яку згадала мама Наталочки?

Прочитайте уривок.

Хуха прожогом відчинила віконце й побачила чоловіка. То був *** у великих повстяниках, що майже цілком застували їй дивитися. Він вихнувся, щось блиснуло в повітрі й те блискуче вдарило по сосні. Знову аж луна пішла від того дзвінкого удару, а її сосна жалібно застогнала.

Хто цей кривдник?