Культура Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського) ХIII — першої половини XIV ст.

Культурні особливості Галицької та Волинської земель мали регіональні відмінності, що дає змогу розглядати культуру держави Романовичів як єдине ціле. Вона вбирала елементи західної і східної культур, але при цьому не втрачала слов’янських рис. Галицько-волинська культура була складовою культури Русі та водночас мала власні самобутні риси. Значний вплив на неї справила православна церква, що стала однією з основ формування української культури.

Освіта в Галицько-Волинському князівстві (Королівстві Руському) розвивалася за традиціями Русі. При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків від семи років.

Освіта в Галицько-Волинському князівстві (Королівстві Руському) розвивалася за традиціями Русі. При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків від семи років. Пройшовши курс навчання, вони працювали писарчуками в князівській або єпископській канцелярії, ставали священниками або продовжували справу батьків. Поширеним було й домашнє навчання, особливо для дітей бояр. Існують відомості про велику книгозбірню князя Володимира Васильковича. Про освіченість широких верств населення свідчать пам’ятки писемності ХII—ХIV ст. та археологічні знахідки: предмети для письма, написи на стінах церков, бересті, речах, зброї та знаряддях праці (мітки), грамоти князів на пергаменті тощо.