Згідно з легендою чумаки їздили в Крим по сіль, орієнтуючись уночі на світлу смугу на небі. Так, перші чумаки, їдучи з Криму, позначили дорогу сіллю, яка сипалася з дір у мажарах, і Господь переніс соляну дорогу на небеса. Відтоді чумаки знали шлях по сіль і додому. Також уважалося, що це небесна дорога для людських праведних душ, що летять по цій дорозі в рай, а грішні — в пекло. Птахи по ньому восени відлітають у вирій, а навесні повертаються.
Інша легенда каже, ніби колись татарка напувала молоком свою дитину і ненароком пролила, воно розлилося на всі боки і залило пів неба.
Божа дорога — ще одна давняйого українська назва. Цією дорогою нібито в золотій колісниці їздить пророл Ілля і гримить, метаючи золоті стріли блискавиць у демонів, чортів, бісів та інших.
Ви вже здогадались про що мова?