Казковий світ театру

Чудово! Діставай ключ. Час відпочивати.

Актор - виконавець ролей в драматичних, оперних, балетних, естрадних, циркових виставах та кінофільмах, творець сценічних образів.

А тепер швидше слідуй за щурами!

Мі-мі-мі! Співаймо ми! Давай підспівуй!
Ти ж знаєш, навіщо актору вокал? Ну звісно, щоб співати.
Мюзикл (від англ. musical play — музичний спектакль) — музично-сценічна вистава, де використано різноманітні жанри і виражальні засоби естрадної та побутової музики, хореографічного, драматичного й оперного мистецтва.
Переглянь відео за посиланням, в ньому ти побачиш приклад вокальної партії персонажа (актора) та знайдеш підказку куди рухатися далі
https://youtu.be/phpkx_NQduw

Мі-МІ-МІ. Тобі потрібен не я.

- Відчепися! Шукай далі!

-Ти на вірному шляху! Полетіли, я підкину тебе до наступної підказки!
А поки летимо, згадай, що таке Пантоміма!
Пантоміма - вид сценічного мистецтва, в якому художній образ створюється за допомогою міміки, жестів, пластики тіла.
Глянь на посилання:
https://youtu.be/TLAb7xOhPrA
- Ой-йой, здається ми зачепили дерево!

-Заходь, друже! В моїх кімнатах повно цікавинок. Хочу нагадати тобі, що таке ритм
Ритм (грец. ῥυθμός — розміренність) — рівномірне чергування мовних, звукових, зображальних елементів у відповідній послідовності; періодичне рівномірне чергування звуків, рухів, зображень за такими ознаками, як сила, тривалість тощо.

У переносному значенні — розміреність, злагодженість у протіканні чогось.

Піди послухай, як це робить качка - Кря-Кря-Кря.

Здається ви впали на дерево!
Доречі, дерева на сцені називаються - декорації.
Декорація в театрі — оформлення сцени, що відтворює матеріальне середовище, в котрому діє актор. Декорація створюється за допомогою живопису, графіки, архітектури, освітлення, сценічної техніки, проєкції, кіно та інших виражальних засобів.

-Привіт! Я - Пінокіо, я грав у театрі ляльок. Хоч я і не справжня лялька, та я знаю, що штори по краях сцени називаються куліси, або лаштунки.

А штора яка закриває сцену називається Театральна завіса

-Кря-Кря-Кря! А якщо крякати швидше, чи повільніше, то змінюється темп.
Темп (італ. tempo від лат. tempus — час) — міра швидкості в музиці.
Піди попитай в музики, може він щось нового підкаже.

Тримай посилання на темпоритмову вправу від DramaSchool:
https://youtu.be/M8kR5rtx6u4

- Навіщо музика в театрі? Щоб підкреслювати емоційну виразність того, що відбувається на сцені. Переглянь відео, в ньому підказка хто тобі допоможе

https://youtu.be/PMOGocFdf6Q

-Привіт, привіт! Тебе до мене послав Щуролов? Я не знаю де ключ, але я знаю що таке "Артикуляція".
Артикуля ція (лат. articulatioвід articulo — «розчленовую») — робота органів мовлення, спрямована на продукування звуків

А ось для тебе артикуляйна розминка:

https://youtu.be/jmnYRw91r0I

- Щодо ключа - попитай в Голого короля, може він щось знає.

-Ти не знаєш де мій костюм? Може Попелюшка мені його пошиє, можеш попитати в неї?

Театральний костюм

Найбільш часто люди можуть бачити костюми на акторах в театрі чи кінофільмі. У поєднанні з іншими деталями костюм допомагає акторові створити образ персонажа. За створення образу, зазвичай, відповідають костюмери, художники по костюмах.

-Мені вже час. Я маю швиденько піти з балу, доки моя сукня не перетворилася на драння.

Так, так, я пошию новий костюм. А тепер я маю бігти. Може тобі допоможе знайти відповіді дівчинка з книгою?

- Я працюю над новою п`єcою. Так, я драматург.
Драматургія — теорія і мистецтво побудови драматичного твору.
Драматýрг (жін. драматургиня) — письменник(-ця), що створює драматичні твори (драми, трагедії, комедії, трагікомедії, водевілі, містерії, інтермедії, драматичні поеми тощо), призначені для вистав на театральному кону, або для читання. Автор/ка п'єс.

Деякі драматурги (Вільям Шекспір, Мольєр, Іван Котляревський, корифеї українського театру) не тільки писали п'єси, а й самі реалізовували їх на сцені.

- Поспішай до Рапунцель, вона знається на театрі та допоможе тобі з пошуками.

-Вітаю, любий друже! Я дуже люблю театр, що може бути прекраснішим ніж гра на сцені!
А ти вже знайомий з історією театру? Швидше освіжи свої знання, бо в фінальному тесті обов`язково будуть питання з цього відео:
https://youtu.be/Tx6RvfZGAyE

А потім біжи до Робіна Гуда - він має розвовісти тобі про реквізит!

-Я справжній майстер перевтілень! На сцені чудово знаюсь, допоможу і тобі орієнтуватися на підмостках. Роздивись зображення. Сходи до нашої прибиральниці, вона допоможе з тестом.
Авансцена (фр. avant-scene — досл. передсцена) — відкрита частина сцени, що трохи висунута вперед до залу для глядачів, знаходячись між рампою і завісою або порталом.

-Стій на місці! Ти знаєш, що в мене в руках? Правильно, лук. А ти знаєш як він називатиметься в театрі, в руках актора?
Театральний реквізит — це предмет, який використовують актори на сцені під час вистави в театрі або телевізійної передачі. В практичному плані, під терміном розуміють будь-яку річ, яку можна вільно пересувати по сцені або знімальному майданчику, що не є частиною акторського складу, декорацій, костюмів та електричного обладнання. Театральним реквізитом також є їжа, придатна для споживання.
А щодо ключа - глянь, може він є у Червоної Шапочки, вона нещодавно проходила через наш ліс.

-Чисто не там де прибирають, а там де не смітять!
Будь ласка, дотримуйтесь правил поведінки в театрі! Будьте уважними до акторів та глядачів, раджу переглянути відео про правила поведінки в театрі:
https://youtu.be/T59D_8B6m8o

-Я продаю квитки на виставу для дітей. Квитки потрібні, щоб глядачі не заплутувалися, сідали тільким на свої місця. І головне, щоб за виручені кошти покривати витрати театру.

-Чи можна сміятися в театрі? Та звісно, для цього і існує комедія.
Коме дія — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності людини чи живої істоти.

Трагедія - твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свій творчий потенціал, з об'єктивною неможливістю його реалізації.

Конфлікт трагедії має глибокий філософський зміст, є надзвичайно актуальним у політичному, соціальному, духовному планах, відзначається високою напругою психологічних переживань героя. Трагедія майже завжди закінчується загибеллю головного героя. Кожна історична доба давала своє розуміння трагічного і трагедійних конфліктів.

-Я глядач. Чекаю на виставу.

-З моїм квитком все в порядку.

-Займу найзручніше місце!

-Скоро почнеться вистава.

-А ви знаєте, що таке вистава?
Вистава — твір театрального мистецтва, обмежений часовим терміном з використанням режисерського задуму, акторської гри, драматургічного твору (літературного джерела), музики, театральних декорацій та механізмів тощо.

Трагедія — драматична вистава, яка ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої життєві чи творчі потенції, з об'єктивною неможливістю їх реалізації. Конфлікт закінчується смертю головного персонажу або декількох з них, аби викликати у глядачів почуття смутку, співчуття ідеям, носієм яких був головний герой, пом'якшення і гуманізації людських відносин внаслідок виховних функцій вистави.

-Я навчу тебе чудово рухатися на сцені!
Сценічний рух – найважливіша складова зовнішньої техніки актора, повне розуміння якої неможливо без її розгляду в комплексі зі сценічним дією. Руху – основа активного і цікавого для глядача існування на сцені. Метою розвитку цієї навички є вироблення реакції, координації рухів, здатності передати внутрішній світ і переживання героя через мову тіла.

-А ти знаєш, що на сцені треба ще й особливо говорити?
Сценічна мова — один із основних засобів театрального втілення драматургічного твору: володіючи майстерністю сценічної мови, актор розкриває внутрішній світ, соціальні, психологічні, національні, побутові риси вдачі персонажа. Техніка сценічної мови — істотний елемент акторської майстерності; вона пов'язана із звучністю, гнучкістю, об'ємом голосу, розвитком дихання, чіткістю і ясністю вимови (дикцією), інтонаційною виразністю. Сценічна мова — один з основних професійних засобів виразності актора.

-Ні-ні! Я не сховала ключ в своєму кошику. Але можу пригостити тебе пиріжком. Доречі, в театрі є буфет, в якому можна перекусити під час антракту.
Антракт - Перерва між діями вистави або відділами концерту. Антракт — це ще й психологічна необхідність для глядача, увагу якого важко утримувати без перерви понад дві години. Крім того, повернення до дійсності змушує глядача замислюватися про побачене, оцінювати акторську майстерність, узагальнювати і систематизувати безліч вражень.

- А ключ, може він у риби?

-Вітаю, шановні! . А тепер Час фінального тесту! Переходь за посиланням та проходь тест, в кінці ти знайдеш додатковий ключ для виходу з квесту.

https://vseosvita.ua/test/start/wua118

-Це початок твоєї мандрівки казковим світом театру. Спускайся вниз та розпочинай пригоду! Розпитай у всіх героїв підказки, які допоможуть тобі знайти ключ. Пройди фінальний тест, знайди вихід з квесту. Не гай часу, вперед!

-Я простий щур, знайди іншого!

-МІ-МІ-МІ!

-Не відволікайте, я обдумую мізансцену.

Мізансцена (фр. mise en scène — розміщення на сцені) — розташування акторів на сцені в певному поєднанні з навколишнім речовим середовищем (декорації, реквізит тощо) в ті чи інші моменти спектаклю.
У характері побудови мізансцен знаходять своє вираження стиль жанрова природа спектаклю. Так, наприклад, класична трагедія включає строгі і монументальні мізансцени, водевіль — легкі і рухливі, побутова драма — реалістичні й переконливі.

-Все вище і вище! Доречі, ти знаєш як я розвернутий до глядача? Правильно - на три чверті! Тобто труакар! Щоб актора було добре видно глядачеві, він займає на сцені позу "Труакар", тобто обернений до глядача на три чверті.

-Особисто мені довподоби Японський традиційний театр, який називається Кабукі. Тільки поглянь як завзято грають на сцені юні актори!
Кабукі:
https://youtu.be/PKjdloURI-M

Грим - це макіяж що використовується в театрі і кіно для зміни зовнішності актора аби вона краще відповідала персонажу якого вони грають.

Партитура художнього тексту - це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру - означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.