Іван Франко. Повість "Захар Беркут"

Ти прекрасно справився з усіма завданнями. Отримуй свою нагороду.

Ох ці годинники. Наше життя повністю підпорядковане їм. Вони відраховують секунди, хвилини, години, добу... Так роки минають. Пригадай, у котрому році відбуваються події в повісті.

Правильний вибір. Витвори мистецтва. Ними зачаровується не одне покоління. Хіба ця цитата не прекрасна: "...ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той довіку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу,— тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя, так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов"?

Я переконана: ти знаєш про кого це! Впиши ім'я - і насолоджуйся подорожжю.

Чудово, ти легко виконуєш завдання. Поглянь зараз у вікно і полинь у місцевість, де відбуваються події у творі. Згадав назву села - запиши її.

Прекрасний вибір, і колір життєрадісний. Сядь зручно. Продовжимо?! Я впевнена, ти знаєш всіх героїв повісті. Напиши, хто сказав ці слова: "Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!"

Сподобалося перемагати? Тоді насолоджуйся своїми успіхами. Твоя підказка червоного кольору. А це колір кохання. Можливо, ти з легкістю запишеш ім'я героя, в якого закохалася донька боярина.

Правильний вибір.

• Прочитай цитату:" І справді, місце було незвичайне, дике. Потік був вузький, може, на три сажні, не більше, завширшки, і так гладко прорізаний рвучою гірською водою в лупаковій скалі, що незнающий був би міг присягнути, що се людських рук робота. А перед самим проходом стояв насторч величезний кам'яний стовп, у споду геть підмитий водою і для того тонший, а вгорі немов головатий, оброслий папороттю та карлуватими берізками.Се був широко звісний ....., котрий, бачилось, пильнував входу в тухольську долину і готов був упасти на кождого, хто в ворожій цілі вдирався б до сього тихого, щасливого закутка".

• Запиши у відповіді слово, яке повинно бути на місці крапок.

Чудова робота. Так тримати.

"Се було місце копних зборів тухольських, місце сільського віча, котре в старовину являло з себе всю і одиноку власть у руських громадах", - так написано в повісті. Запиши дерево, під яким збиралося віче.

Твої знання вражають. Запиши ім'я та прізвище героя за поданим описом : "Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями".

Твоє бажання пізнавати нове згасає?! Звичайно, ні. Плащ тобі допоможе знайти ще один ключ. Хто це:

• "Його знали люди на кільканадцять миль довкола, по руськім і угорськім боці. Та й то знали його не лиш як чудовного лікаря, що лічить рани і всякі болісті, але й не менше як чудовного бесідника та порадника, котрий "як заговорить, то немов бог тобі в серце вступає", а як порадить чи то одному чоловікові, чи й цілій громаді, то хоч цілий майдан старців набери, то й ті вкупі, певно, ліпшої ради не придумають".

З нею безпечна подорож за будь-якої погоди. Головне, щоб у душі панував затишок. Але сумна звістка чекала вільну громаду. Гордо відповідав Їм Тугар Вовк: " За мої заслуги князь надгородив мене землями й лісами в Тухольщині". Ім'я князя запиши й отримуй ключ.

Ти вже зрозумів, що зухвалість Тугара Вовка неабияк обурила громаду. Хто викрив усю правду про діяльність боярина? "Перед громаду вийшов нестарий ще чоловік, каліка, без руки і ноги, навхрест перекалічений. Лице його було порите глибокими шрамами. Се був ........, як звала його громада". Заповни пропуски в реченні.

Повість ще не закінчилася, але я дотримуюся свого слова. Останнє завдання першого рівня:

• "Велика для тебе хвиля зближається! Серце твоє пробудиться і заговорить. Слухай свого серця і йди за його голосом!", - так уві сні з Мирославою говорила близька людина. Хто це?