Інструктаж з БЖД. Історія обчислювальних та комп’ютерних пристроїв

Почав я рахувати на пальцях і камінцях,
Потім абак допоміг мені тримати все в думках.
Від механіки до електроніки зробив я стрибок,
Тепер обчислюю швидко — від першого до блок.

Хто я такий у світі знань,
Що шлях пройшов крізь час і лан?

Подібні пристрої до Абака в Китаї ..

Дошка з паралельними лунками, у які вкладалися якісь предмети, найчастіше камінці називають

Разом з простими й доволі розповсюдженими пристроями типу абака ще в Давній Греції та Римі використовували різноманітні обчислювальні пристрої з використанням коліщат із зубцями. Про це свідчить знахідка із затонулого античного судна. Її назвали

Створений за 100–150 років до нашої ери пристрій використовувався як.........., а також для механічного визначення положення небесних тіл – Сонця, Місяця та відомих грекам планет – Меркурія, Венери, Марса, Юпітера, Сатурна.

У 1642 р. французький математик, фізик, інженер і філософ ..........(1623–1662) подав на розгляд Королівської ради свій механічний обчислювальний пристрій. У подальшому він створив кілька десятків таких пристроїв.Їх використовували для виконання додавання та віднімання чисел.

Німецький учений Готфрід Лейбніц (1646–1716)створив перший у світі ................. – механічний обчислювальний пристрій, що виконував усі чотири арифметичні дії

Одним з перших ідею створення автоматизованої машини для обчислень висловив англійський математик і конструктор ............ (1791–1871). Він назвав її ......................

За проєктом Ч. Беббіджа аналітична машина мала такі складові частини:

1. «.......» для зберігання чисел (у сучасній термінології – пам’ять).

2. «........» для виконання арифметичних операцій над числами (у сучасній термінології – арифметичний пристрій).

3. Пристрій, який .............. виконання арифметичних операцій (у сучасній термінології – пристрій керування).

4. Пристрій ........ початкових (вхідних) даних.

5. Пристрій виведення результатів

Перша жінка, яка працювала над створенням аналітичної машини. Та на її честь названо мову програмування........

В кінці ХІХ ст. американський учений Герман Голлеріт (1860–1929) запропонував новий пристрій, робота якого базувалася на використанні електричного струму, – ............ Він був призначений для опрацювання даних перепису населення. Дані про конкретну людину не записувалися на аркуші паперу, а позначалися отворами в строго визначених місцях персональної карти – ........................

У кінці 30-х і в 40-х роках ХХ ст. вчені та конструктори різних країн створили якісно нові обчислювальні машини, у яких зазвичай використовувалися електричні пристрої. Так, у Німеччині в 1941 р. Конрад Цузе (1910–1995) створив першу обчислювальну машину на електромеханічних реле, яку назвав ....................

У 1941 р. у США Джон Вінсент Атанасов (1903–1995) разом зі своїм асистентом Кліфордом Беррі (1918–1963) створили перший .............................................................. з використанням двійкового кодування – ABC (англ. Atanasoff Berry Computerrr)

У 1943–1946 рр. у США Джон Моклі (1907–1980) і Преспер Еккерт (1919–1995) створили ...................... (англ. EEElectronic Numerical IIIntegrator and Calculatorr – електронний цифровий інтегратор й обчислювач) – електронну обчислювальну машину (ЕОМ), що містила ...................... електронних ламп, важила 30 тонн і виконувала п’ять тисяч операцій за секунду. Після завершення цього проєкту вони відразу почали роботу над новим комп’ютером на замовлення військового відомства США – ......................

До розробки було залучено відомого американського математика.................................. (1903–1957), який у статті «Попередня доповідь про машину EDVAC» сформулював основні принципи побудови універсальної обчислювальної машини. Незважаючи на те, що конструкцію комп’ютера розробили П. Еккерт і Д. Моклі, принципи його побудови стали відомі всьому світові як « принципи........................................................».

У 1951 р. в Києві під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва (1902–1974) було введено в дію універсальну ЕОМ з програмою, що зберігалася в пам’яті, – МЭСМ ( ...........................................................................). Це була перша ЕОМ у Радянському Союзі.

У Києві розробку обчислювальних машин було продовжено в Інституті кібернетики, який очолив видатний учений ........................................................ (1923–1982).