Факти про Короля-Старого Василя

Якщо ти ще не читав, прослухай аудіокнигу "Хуха-Маховинка" або прочитай, але спочатку натискай на інші предмети;)

Посилання на аудіокнигу-https://youtu.be/6mDQYfZR6Z0

Посилання на книгу-Хуха-Моховинка - Василь Королів-Старий - УкрЛіб

Василь Королів-Старий, справжнє ім’я якого Василь Костьович Королев, народився 4 лютого 1879 року на Полтавщині у селі Ладан, в родині священика.

З самого малечку його захоплював український фольклор. Зі шкільних років уже читав Т. Шевченка та М. Гоголя.

За настоянням батька Василь вступив до Полтавської духовної семінарії, але священиком він так і не став.

Пізніше здобув професію ветеринарного лікаря у Харківському ветеринарному інституті (1902 рік) і вперше спробував себе у письмі, видавши посібник «Скотолічебник».

Навчаючись в духовній семінарії, Василь познайомився з Симоном Петлюрою, дружба з яким тривала довгі роки.

В час революційних хвилювань на Україні в 1906 році він брав активну участь. Навіть створив селянську спілку за яку був заарештований і ув’язнений. Після виходу з в’язниці активно зайнявся журналістикою, висвітлюючи головні події на сторінках газет «Рада», «Хлібороб» та «Засів».

В період революційних подій 1917 – 1919 років письменник працював редактором журналу «Книгар», у якому було надруковано його 37 статей.

Василь Королів – Старий підтримував борців за незалежність Української держави.

Він був членом Української Центральної Ради, членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об’єднаних громадських організацій, член товариства «Просвіта».

Василь Королів-Старий – фундатор Товариства шкільної освіти.

У 1919 році в якості дипломата виїжджає до Чехословаччини. За певних обставин він змушений залишитись проживати на чужині до кінця свого життя. Там він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною – Наталеною Королевою.

Журба за рідним краєм вилилась у його романі «Чмелик», де він розповідає про мандри полтавського юнака, який врешті-решт повернувся на Батьківщину. Цей роман довгий час не видавався в Україні. Вперше він побачив світ Батьківщини тільки у 2010 році.