Емоційний інтелект (ЕІ)

Вітаю з проходженням квесту!

Розвиваючи свій емоційний інтелект, ми стаємо уважніші до себе, своїх відчуттів, бажань і потреб, водночас, це дозволяє нам краще розуміти інших людей, відчувати їхні потреби, мотиви, поведінку.

Відчувати страх – це нормально! Але коли це відчуття приносить соціальну дезадаптацію, ізоляцію чи постійне уникнення даного фактору – це призводить до саморуйнівної поведінки, що заважатиме повноцінному функціонуванню та отриманню задоволення від життя.

Почуття - це специфічні людські, узагальнені переживання, ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення, яких викликає позитивні або негативні емоції - радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо.

Аудіали вважаються найрідкіснішим типом людей.

Лише 25% сприймає світ переважно через звуки

Візуали складають 35% нашої планети.

Це люди, які «бачать» навколишній світ.

Кінестетики усе(і людей також) запам’ятовують через призму своїх відчуттів під час контакту. Тому найкращим тригером для запам’ятовування для них вважається інформація «пронесена через досвід».

Дискрети або динітали – люди, які сприймають будь – яку інформацію через аналіз, логічне та критичне осмислення. Дискетів не так багато.

Таких людей перш за все характеризує аналітичне мислення, схильність до аналізу і систематизації інформації, легкість в роботі з числами та знаками.

Емоції виявляються у зовнішній поведінці і у перебудові внутрішнього середовища організму, що має своєю метою адаптацію організму до середовища проживання.

Несвідомо «відзеркалюючи» вираз емоцій інших людей, ми дійсно починаємо відчувати ті ж емоції, що і вони.

Сама по собі можливість емоційного зараження не є негативною або позитивною. Це особливість нашої психофізіології, адже люди в першу чергу – соціальні тварини.

По-перше, фізіологічні порушення, які виникають при різних емоціях, бувають досить схожими й не відображають їхньої якісної своєрідності. По-друге, ці фізіологічні зміни розгортаються повільно, водночас, як емоційні переживання виникають швидко, тобто передують фізіологічній реакції.

Вторинні (відтворені) почуття можуть значно відрізнятися від початкових. Це може виявлятися у зміні сили почуттів, їх змісту та характеру.

За силою почуття з часом можуть бути сильнішими або слабшими за початкові. Так, горе змінюється смутком, сильна радість — спокійним задоволенням: образа, пережита раніше, може підсилюватися при кожній згадці, страх — зростати тощо.

Лабільність — нестійкий емоційний стан. Стан, який може швидко змінюватись залежно від факторів зовнішніх і внутрішніх подразників.

Емоційний стан лабільний — ознака небезпеки в психологічному стані людини. Потребує уваги до здоров'я і консультації лікаря.

Особини з високою позитивною афективністю зазвичай виявляють ентузіастичне, енергійне, впевнене ставлення до життя і виявляють високі рівні активності. Особини з низьким рівнем позитивної афективності можуть демонструвати стан суму, горя і незадоволеності.

Позитивна афективність може вплинути на те, які рішення прийматиме ця особа, особливо на її відповіді на анкетні питання.

Відповідно до теорії Д. Гоулмана, кар'єрні й матеріальні успіхи є, як правило, наслідком високого емоційного інтелекту.

Було доведено, що люди з розвиненою правою півкулею краще розпізнають емоції оточуючих за мовною інтонацією, оскільки правопівкульний тип мислення пов'язаний з невербальним інтелектом. Таким чином, домінування в особистості правої півкулі над лівою виступає як певна передумова підвищеної емоційної сприйнятливості, що характеризує успішність адаптації емоційного стану індивідуума до зовнішніх умов.

Амбіверт – це людина, яка не є ні екстравертом, ні інтровертом, а поєднує якості і одних, і інших. Амбіверт може поводися як екстраверт чи інтроверт в залежності від ситуації: то занурюватися в себе, то активно взаємодіяти з оточуючими.

Більшість людей – амбіверти, їхня поведінка змінюється залежно від ситуації, настрою та інших чинників.