Числа в житті Лесі Українки

Знайди значення виразу, та дізнаєшся у скільки років Леся навчилася читати

Вміла вишивати із ранніх років.

Обчисли значення виразу, та дізнаєшся, у скільки років Леся навчилася вишивати

Віршувати почала у років

у цьому віці вона написала для своїх сестер підручник "Стародавня історія східних народів"

Знала багато європейських мов, крім слов'янських (української, польської, болгарської), також англійську, німецьку, французьку, італійську, давньогрецьку та латину, бралася за вивчення грузинської, шведської, іспанської

Активно займалася перекладами творів Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера та інших

Твори Лесі Українки перекладено багатьма мовами світу, зокрема й англійською, бенгальською, грузинською, італійською, кримськотатарською, німецькою, польською, російською, французькою, угорською мовами.

Видатній мисткині та діячці встановлено більше 90 пам'ятників і пам'ятних дощок в Україні та світі

У Луцьку на її честь встановлено 4 пам’ятники: 1966, 1977, 1986 та 2004.

На честь письменниці названо астероїд 2616 Леся (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року в головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається приблизно з 580 000 астероїдів

З 2007 року на аверсі купюри НБУ в 200 гривень процитовано вірш 1890 року: «За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях…».

Знала понад 10 мов, включаючи давньогрецьку та латину

Мала талант до малювання, особливо морських пейзажів.

На жаль, збереглася лише одна її картина “Мати і дитя над пташиним гніздом”

Взяла псевдонім від дядька Михайла Драгоманова, який підписувався «Українець». ». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

Попри важку хворобу (туберкульоз кісток), багато подорожувала та була активною учасницею національного руху

Була незалежною жінкою, що відмовлялася від шлюбу, ставлячи творчість та боротьбу понад усе, що відзначав навіть Іван Франко

Лісова пісня» за 12 днів: Легендарний твір створено надзвичайно швидко – за 12 днів.

«Одержима»: Поему написала за одну ніч біля ліжка коханого Сергія Мержинського, який помирав

В останні роки життя її сірі очі набули яскравого блакитного кольору, що дивувало оточуючих

До 5-го класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою. Аргументувала це небажанням російського впливу на свою доню

Ввела в нашу мову такі слова як «напровесні» та «промінь»

Лариса була другою дитиною в багатодітній родині. Та ще будучи дитиною дівчинка попросила називати її Лесею.

Всіх 6 дітей Косачі привчали до літературної роботи, старалися навчити різних мов. Мати була дуже суворою, привчала дітей до роботи.

Ім’я Лесі Українки носять вулиця, парк, університет і музей археології у Луцьку, а також велика кількість площ, вулиць, театрів, вишів, установ та підприємств в Україні, зокрема Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова.

У 1971 році за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО 100-річчя з дня народження Лесі Українки святкувалося в Усьому світі.

Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки

Неймовірним фактом було те, що в останні роки очі поетеси змінили свій колір. Вони з темно–сірих стали насичено–блакитними. Це дуже дивувало всіх її знайомих . Про цей маловідомий факт згадує у листах її мати Олена Пчілка, яка була з дочкою до її останніх хвилин.

Леся Українка знаходилася під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт вона публікувала за кордоном – в Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

Леся неймовірно малювала. Її називали першою жінкою-мариністкою (малювала море) в нашому образотворчому мистецтві

У Ялті вона познайомилася з журналістом-білорусом Сергієм Мержинським, який як і вона боровся із туберкульозом. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Батьки були проти стосунків дочки з смертельно хворим чоловіком, та Леся поїхала доглядати коханого. Хлопець помер у дівчини на руках. Після його смерті вона довго не знімала траурної одежі, незважаючи на офіційне подальше заміжжя. Її переживання лягли в основу поеми «Одержима»

Леся Українка зайнялася перекладом книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, її почали друкувати в українських літературних журналах.

Неймовірно талановито грала на роялі

Якби Леся жила в наш час, її б віднесли до дітей індіго. Читати навчилась вона в 4 роки, в 5 – почала писати драматичні твори, а у 9 – написала перший вірш «Надія»

Грати на роялі її вчила спочатку її тітка, яку Леся дуже любила, а згодом перша дружина Миколи Лисенка — Ольга Оконор

Серед всіх дітей Леся найбільш близька була з братом Михайликом, їх навіть називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її непокірної вдачі. Дітей Косачі навчали вдома за власною програмою і лише українською мовою.

Всіх 6 дітей Косачі привчали до літературної роботи, старалися навчити різних мов. Мати була дуже суворою, привчала дітей до роботи.

Лариса була другою дитиною в багатодітній родині.

Садиба Косачів розташовувалась на околиці села, де були найкращі землі. Родині належали 500 гектарів землі, з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників.

На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.

Народилася вона в заможній та інтелігентній, високосвіченій родині. Її матір всі знали як письменницю-націоналістку Олену Пчілку ( Ольга Петрівна Драгоманова-Косач). Батько — високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дядько – Михайло Драгоманов (відомий український діяч).