Біоетика

біоетики для закладів освіти - не тільки ознайомити студентів з сучасними етико-філософськими концепціями, що стосуються місця і ролі людини в природі, а й сприяти формуванню у молодого покоління етичного ставлення до навколишнього світу живого. А це, в свою чергу, допоможе створити умови для перетворення сучасного суспільства в суспільство без насильства, взаємини в якому спираються на моральні принципи; за допомогою зміни менталітету молодого покоління сприяти збереженню цивілізації і життя на планеті, що є єдиним середовищем існування людини та інших істот

Привіт! Сьогодні ми з тобою поринемо у світ Біоетики. Бажаю успіхів. Зичу успіхів і ось твоє перше завдання.

Завдання 1. Біоетика — нормативне знання, що охоплює моральну проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань генетики, медичних досліджень, терапії, турботи про здоров'я і життя людини. Як в перекладі з грецької мови βίος — ? і ἔθος — ?

Предмет біоетики можна представити як сферу динамічних зв’язків. "наука – людина – природа".

Біоетика стала реакцією на інтенсивні темпи розвитку медицини й біології.

Прізвища засновників біоетики ( фундатори) ?

Біоетика в широкому сенсі - це певний філософсько-етичний світогляд

• Біоетика – це особливий евристичний світогляд, зумовлений певним історичним етапом розвитку культури, коли розуміння феномену життя набуває нової перспективи.

• Біоетика розглядає не лише взаємини між людьми, а й ставлення до рослин, тварин, довкілля, своєї чуттєвості, тілесності, та ?

Український просвітитель-гуманіст, філософ, поет і педагог так сформулював основний закон моралі: «Що може бути шкідливіше за людину, яка володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?»

Як його прізвище ?

Витоки біоетики

у формулюванні основних етичних норм, правил, принципів сучасної медицини важливу роль відіграли Гіппократ, К. Гален, Авіценна (Ібн-Сіна), Парацельс, А. Везалій та багато інших видатних лікарів минулого

У його клятві наголошено, що лікар зобов’язаний працювати на благо хворого, не завдавати болю. Не давати ліків, що можуть спричинити смерть, не використовувати свого становища з корисливою метою, не розголошувати таємниць пацієнтів.

Його етика полягає в пріоритеті життя, здоров’я, блага хворого, служіння йому.

Про кого йде мова?

Філософсько-етичні засади біоетики Альберт Швейцер (1875 – 1965 рр.)

Етика ? перед життям — етичне вчення, в основі якого лежить ідея, що добро — все те, що служить збереженню і розвитку життя, а зло — те, що знищує життя чи перешкоджає йому. Тому Людина повинна ставитися до будь-якого життя з тим же благоговінням, що і до свого власного (1915 рік)

як називається етика Альберта Швейцера?

засновником біоетики є американський учений, його концепція, викладена у праці «Біоетика - міст у майбутнє» (1969)

Як прізвище вченого?

американський еколог Олдо Леопольда (1887-1948), який став відомим у світі як засновник (якої саме) етики ?

Біоетика щодо дослідів з тваринами.

Загальноприйнятим світовим стандартом, що дав змогу добути новий науковий досвід і значною мірою скоротити кількість використовуваних лабораторних тварин, є «Концепція ?» (англ. reduction, refinement and replacement) - скорочення, удосконалення та заміни відносно експериментування на лабораторних тваринах.

Як називається ця концепція?

Біоетика щодо припинення життя невиліковно хворої людини.

Людське життя є найвищою соціальною цінністю й має бути захищене до моменту його природного завершення. Враховуючи етичний бік евтаназії, вважаємо недоцільним її легалізацію, оскільки це порушуватиме фундаментальне право людини на життя.

як ще називають процес припинення життя невиліковно хворої людини?

Біоетика пов’язана з медичною етикою, деонтологією (вивчає ставлення лікаря до пацієнта) та медичним правом, в ній переплітаються інтереси вчених, медиків, біологів, провізорів, релігієзнавців, екологів, соціологів, психологів, політиків та економістів. Основні напрями біоетики — глобальний, медичний, екологічний, біологічний — предметно сформувалися в ході її історичного розвитку. Але теоретично найбільш глибоко розроблена медична та екологічна біоетика. Вони перетинаються у тому розумінні, що медична етика переважно пов’язана з безпосередніми рішеннями, правом вибору пацієнтів і лікарів у їхньому прагненні продовжити життя. Екологічна етика має стійке уявлення стосовно того, що ми повинні робити, щоб зберегти екосистеми в такій формі, яка буде сумісна з тривалим існуванням людського роду.

Можна відзначити такі особливості біоетики: – стосується людини: безпосередньо її життя і здоров’я, середовища, в якому вона живе; – раціональна: керує поведінкою з урахуванням моральних цінностей, які спираються на гідність людської особи; – універсальна: стосується усіх людей незалежно від культури чи релігії, оскільки її основою є винятково людський розум; – міждисциплінарна: спирається на досягнення різних дисциплін — біології, медицини, права, філософії, екології.

Біоетика, як етика життя, об’єднує біологічні знання в загальнолюдські цінності. І взагалі — біоетика як втілення ідей Альберта Швейцера і Олдо Леопольда відображає світ більш широкий, ніж медицина і екологія. Біоетика повинна будуватися на міждисциплінарній та мультидисциплінарній основі. Біоетиці слід рухатися в напрямку досягнення балансу між суспільною політикою у відношенні задоволення культурних апетитів з фізіологічними потребами людини. Саме біоетика повинна визначити, що є моральним або аморальним стосовно живого, взагалі життя. Біоетика вимагає включити до етичного відношення ставлення людини до природи як до живої істоти

За І. Бойком, в світі існує три моделі біоетики. Модель 1 — «ліберальна», коли будь-які обмеження відсутні. Модель 2 — «утилітарна», коли дозволено те, що корисно і вигідно для більшості людей. Модель 3 — «персоналістична», де людська особа вважається цілісністю надприродною і недоторканою

Бурхливий розвиток біотехнологій, який зараз відбувається, обумовив піднесення біоетики. І це природно, бо неконтрольоване використання досягнень сучасної біологічної науки може призвести до небажаних наслідків, і навіть тоді, коли вони використовуються на благо, постає чимало важливих питань щодо їх співвідношення з правами людини, тварин, законами природи

Зокрема в Україні з’явилось чимало біоетичних проблем, пов’язаних з трансплантацією органів й тканин, використанням, з метою лікування, стовбурових клітин та ембріональних тканин, екстракорпоральним заплідненням, використанням трансгенних організмів для харчових цілей, етичного ставлення до свійських і диких тварин. У кожному конкретному випадку вирішенню цих питань повинна передувати ретельна біоетична експертиза.

Нині глобальна біоетика розвивається в таких напрямках:

1. Етика медичних професій (лікарі, медичні сестри, адміністратори, технічні співробітники).

2. Етика клінічних досліджень та експериментів на тваринах з терапевтичною і не терапевтичною метою.

3. Соціальна етика медицини (соціальна справедливість, соціоетичні зобов’язання, розподіл ресурсів охорони здоров’я, біоетичні проблеми медицини праці, спорту, багатонаціонального суспільства, демографічного розвитку).

4. Етика охорони навколишнього середовища.

5. Етична оцінка біоправа як юридичної регламентації втручання в організм людини, геном і біосферу його проживання.

6. Етична модифікація поведінки певних груп населення на основі розроблення і впровадження глобальних навчальноосвітніх програм з метою запобігання захворюванням, спричиненим неправильним способом життя (ВІЛ-інфекція/СНІД, інфекційні захворювання з водним, харчовим і повітрянокрапельним шляхом передачі)

Основна ідея біоетики — захист прав, свобод і гідності людини та живих організмів — є новою, до якої поки що не звикли не тільки медики та біологи, а й все наше суспільство, через що виникає чимало труднощів та проблем.

Ймовірно, найбільш значним з точки зору розвитку біоетичних поглядів всіх епох був феномен Будди. Сіддхартха Гаутама, відомий під ім'ям Будди, жив в Індії в 623-544 рр. до н. е. Він був наслідним принцом невеликого царства, з дитинства виховувався в розкоші, не стикаючись з реальним життям. Тим сильніше було його потрясіння, коли він дізнався про страждання світу. Після чотирьох знаменних зустрічей у нього різко змінилося уявлення про реальне життя.

Буддизм сповідує віру в перевтілення: кожна істота може народитися у вигляді тварини, демона, людини, навіть Бога. Ставлення до інших живих істот займає центральне місце у вченні Будди. Головний принцип його – не завдавати шкоди нікому з них. Буддійський монах не має права навмисно забирати життя навіть у черв'яка або мурашки. Відома історія імператора Ашоки, що жив в III в. до н.е., який перейшов в буддизм. Він видав кілька законів, що вимагають доброго ставлення до тварин і включають відмову від споживання м'яса, припинення полювання, відкриття лікарень для тварин і годування їх на дорогах. До сих пір на скелях і стовпах можна прочитати зроблені Ашокой написи, що містять заборони вбивати тварин. Філософія Будди зробила колосальний вплив на світогляд багатьох поколінь людей, які жили в цій частині земної кулі. Принцип заборони завдавати зла тваринам став релігійною істиною для сотень мільйонів людей.

великий мислительгуманіст давнини Піфагор, більше відомий нашим сучасникам як математик. Піфагор народився на острові Самосі, в Греції. Він прославив себе як вчений, філософ і як засновник свого знаменитого суспільства – першої вегетаріанської асоціації, яка включає 300 молодих людей з найвпливовіших сімей міста. Вчення Піфагора ґрунтувалося на принципах гуманності та самообмеження, справедливості і поміркованості. Піфагор вчив своїх послідовників жити в злагоді, робити добро ворогам. Сам Піфагор вимагав суворого морального звіту перед собою кожен вечір за допомогою трьох питань: Чого мені не вдалося? Що хорошого я зробив? і: Чого доброго я не зробив? Відмінною рисою вчення Піфагора була заповідь «не вбивати і не шкодити безневинним тваринам».

Філософи і мислителі всіх епох, що заперечували проти вживання тварин в їжу, аргументували свої заперечення, як правило, з етичних позицій. Проте, і в давнину існували концепції здорового способу життя, які висували вегетаріанство – відмова від споживання будь-яких забійних продуктів (м'яса, риби, птиці) – як одна з найважливіших умов оздоровлення. Такою була індійська система духовного і фізичного оздоровлення йога. Згідно з ученням йоги, страждання тварини в момент його смерті роблять його м'ясо небезпечним для здоров'я людини. Але розгорнута концепція 68 несумісності здорового способу життя зі споживанням м'яса була дана тільки в XX столітті. Ще одним аргументом проти тваринництва стала екологічна ситуація на планеті, викликана розширенням пасовищних площ, а також міркування економічного характеру. Таким чином, можна вказати на наступні причини, що змушують людей переходити на вегетаріанське харчування: етичні та релігійні мотиви, прагнення зберегти здоров'я, а також екологічні і економічні міркування. Цікавим є розглянути діяльність людства в цих трьох напрямках. Історія знає багато імен людей, які прославили себе в різних областях діяльності: філософії, релігії, літературі, мистецтві, науці, які відмовилися від споживання м'яса і активно виступали за вегетаріанство. Серед великих вегетаріанців давнини слід назвати Будду, Піфагора, Плутарха; епоха Відродження дала таких відомих вегетаріанців, як Леонардо да Вінчі, французький філософ Гассенди; в XIX столітті жив чудовий поборник вегетаріанства поет Персі Біш Шеллі; вегетаріанцями були Бернард Шоу і Лев Товстий.