«Анатомія природи: як влаштований наш спільний дім»

А) Повне вимирання всіх хижаків заради безпеки травоїдних.

Б) Відсутність будь-яких взаємозв'язків між популяціями різних видів.

В) Тривале та стабільне співіснування видів без витіснення одне одного (мінімізація гострої міжвидової конкуренції).

Г) Перетворення всіх видів на автотрофні організми.

А) Сукупність усіх просторових характеристик місцезростання організму.

Б) Багатовимірний простір, утворений сукупністю всіх екологічних факторів, за яких можливе існування популяції певного виду.

В) Конкретна географічна область, де вперше з'явився цей біологічний вид.

Г) Виключно харчовий раціон та місце у трофічній сітці біоценозу.

A) Два види з однаковими екологічними потребами можуть вільно співіснувати нескінченно довго.

Б) Один із видів завжди гине від нестачі кисню в атмосфері.

В) Два види з однаковими екологічними потребами не можуть тривалий час мешкати в одному місці; один із них витісняє іншого.

Г) Конкуренція завжди призводить до утворення нового симбіотичного організму.

А) Фундаментальна ніша враховує лише рослинний світ, а реалізована — тваринний.

Б) Фундаментальна ніша визначається за відсутності конкуренції та хижаків (ідеальні умови), а реалізована — у присутності біотичних обмежень.

В) Фундаментальна ніша завжди менша за реалізовану через нестачу ресурсів.

Г) Між ними немає жодної наукової різниці у сучасній екології.

А) Тільки вертикальне розшарування (ярусність) у лісах.

Б) Виключно горизонтальний розподіл організмів уздовж берегової лінії.

В) Розподіл організмів у просторі (як по вертикалі, так і по горизонталі), зумовлений неоднорідністю середовища та біотичними взаємодіями.

Г) Швидкість міграції популяцій під час сезонних похолодань.

А) Посилення прямих сутичок і взаємне знищення видів.

Б) Зменшення конкуренції завдяки тому, що види використовують різні ділянки ресурсів, час активності чи типи їжі.

В) Повне зникнення потреб у харчуванні завдяки анабіозу.

Г) Об'єднання двох видів в єдиний організм-гібрид.

А) Положенням організму в харчовому ланцюзі та характером споживаних ресурсів (чим і ким він живиться).

Б) Тільки кількістю спожитої води за добу.

В) Географічною широтою місцевості, де живе популяція.

Г) Часом доби, коли тварина будує своє житло.

А) Ніша завжди розширюється, а чисельність виду зростає.

Б) Екологічна ніша зазвичай звужується (реалізована ніша стає меншою через тиск нового фактора).

В) Жодних змін у житті популяції не відбувається.

Г) Вид автоматично переходить на фотосинтез.

А) Здатність витримувати коливання певних екологічних факторів у певних межах.

Б) Точна кількість особин усередині однієї популяції.

В) Площа території, яку займає окрема родина тварин.

Г) Тривалість життя найстарішого представника виду.

А) Вони бідні на живі організми й не мають екологічного значення.

Б) Вони характеризуються підвищеним різноманіттям і специфічними нішами завдяки ефекту «краю».

В) Вони повністю ізолюють сусідні біоценози один від одного.

Г) У них мешкають лише штучно інтродуковані види.

А) Ніші залишаються незмінними від початку і до кінця сукцесії.

Б) На ранніх етапах ніші загалом вільніші та широкі, а в зрілих екосистемах вони стають вузькоспеціалізованими та тісно переплетеними.

В) Зрілі екосистеми повністю позбавлені будь-яких екологічних ніш.

Г) Усі види раптово змінюють свій тип харчування на одному з етапів.

А) Вони занадто швидко розмножуються і перенаселяють планету.

Б) Вони мають надзвичайно високу стійкість до будь-яких антропогенних забруднень.

В) Вони надзвичайно залежні від конкретних умов середовища і не можуть легко адаптуватися до змін.

Г) Вони харчуються виключно штучними кормами.