15 цікавих фактів про Тараса Шевченка:)

Тарас Шевченко народився в сім’ї кріпака 9 березня 1814 року (в сімї було 5 дітей). Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії.

Батько говорив про свого творчого сина так: “З його буде або щось добре, або велике ледащо“. Тарас був єдиною дитиною, котрій батько не залишив спадщини.

Тарас рано став сиротою. Мати померла, коли йому було 9, батько – коли Тарасові виповнилося 12. Хлопчик сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя, щоб вижити він прислуговував у дячка-вчителя, потім по довколишніх селах у дяків-малярів, потім пас овець, служив погоничем.

Повноцінної шкільної освіти у Шевченка не було. Він закінчив два класи у церковноприходській школі, тобто грамоти його вчив сільський дяк. А французьку та польську мови митець вивчив завдяки Софії Григорівні Енгельгардт. Та все життя він активно займався самоосвітою.

Коли Тарасові виповнилося 16, він почав служити у поміщика Енгельгардта. Спочатку в ролі кухаря, потім – слуги-“козачка” (простіше кажучи, людина “куди пошлють”). В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання. Півтора роки він навчався у Яна Рустема у Віленськму університеті. Пізніше, переїхавши разом зі свитою Енгельгардта до Санкт-Петербурга, Тарас навчався у Василя Ширяєва.

У 1836 році відбулося знайомство Тараса Шевченка з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони помітили талант хлопця, тому задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. Шевченко був улюбленим учнем Карла Брюллова.

У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського, який було продано за 2500 рублів. На ті часи це була неймовірно велика сума. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв.

Шевченко був доволі модним портретистом у Петербурзі, за свої картини отримував чималі гроші, тому одягався вишукано та модно. У своєму щоденнику художник писав, що зміг собі придбати за 100 рублів плаща-макінтоша. (Для порівняння – працюючи в археологічній комісії Шевченко заробляв 150 карбованців на рік).

Чому ж він не залишився жити у Петербурзі, де був відомим портретистом? Справа в тому, що Шевченко надзвичайно любив Україну, він хотів жити на рідній землі. Він писав свої твори лише українською. Так є кілька творів написаних російською, але за них поета мучило сумління… він вважав, що таким чином зрадив Батьківщину.

Шевченко та Гоголь були сучасниками, вони обоє були українцями. Обох доля закинула на територію Росії. Гоголь, щоб бути популярним, щоб не мати проблем з цензурою, вирішив писати мовою, яку читали і розуміли в усій Імперській Росії, а Шевченко не зміг пересилити себе, хоча з його «малороссийским наречием», спочатку розуміли лише «петербургские малоросы». Та вибір Кобзаря був правильним, його поезія надихнула українців, нагадала, якою є їх рідна мова, а поет став відомий в усьому світі.

У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар», куди входило лише 8 поезій.