Вірш учасника «Оврамець Ілля Володимирович» від проходження конкурсу

“Тарасику, ріднесенький хлопчино,”-

Так ненька до синочка промовля.

“В тонесенькій, подертій сорочині,

Ти моя радість, ти надія, ти життя.

Де був ти, синку? Я переживала,

Неначе серце обірвалось у душі.

Де був, дитино, я тебе питаю?

Чи може знову десь заснув у бур'яні?”

“Матусю мила, трішки заблудився,

Як був у полі, у волошкових гаях.

Шукав дороги, трохи притомився,

Заснув у маках, у пшеничних колосках.

Прокинувся, а сонечко сідає.

Прислухався, скрипіли десь вози, 

Прибіг до них: “Куди ідеш? – питають,-

Сідай із нами”- кажуть чумаки.”

“Я тут, матусю, вдома, біля тебе,

Де наша біла хата і калина,

Де у дворі зацвіла мальва й пахне м'ята,

Де рідна ненька, рідний тато, вся родина.”