Вірш учасника «Войцеховська Юлія Вікторівна» від проходження конкурсу

Діти 21 століття

Ми-діти 21 століття.
Живемо так, ніби ми одні на цій землі,
Думаєм лише про себе
В несамовитій тишині.
Кожен день ми усміхаємось знайомим,
Але в душі в нас сльози і печаль,
Відчужена самотня сутність пливе за обрій, в небокрай.
Ми- діти 21 століття.
Не розумієм що таке любов,
Не вмієм правильно любити й робимо невірний крок.
Ми часто сваримось й б'ємося,
Не розумієм рідних і близьких,
Не помічаємо прекрасного створіння, яке створив великий Бог.
Якби ж ми на хвилиночку спинились й сказали кожному "пробач",
Можливо й світ би став добрішим, без капостей, біди й образ.

Якби ж ми вміли щиро всіх любити й не тримати ні накого зла,
Можливо й світ би став добрішим і посміхнулись небеса.