Вірш учасника «Мозиль Анастасія Вікторівна» від проходження конкурсу

Шевченко - не просто якась там поема, 

Кобзар - не припущення, це - теорема. 

Бо він - це народ, що співає пісні. 

Це - думка, рапсодія в твоїй душі. 

Я  знову і знову шукаю в собі

Цю думку, цю пісню десь на глибині. 

Пірнаю в мелодію сонних дзеркал, 

Що в душах віршів нам Шевченко сховав. 

Ти також пірни, зазирни крізь вікно

І ти не потонеш , не бачачи дно. 

Поглянь же назад. Ти бачиш ці крила? 

Ти бачиш, що думка Шевченка створила? 

Не думай, що ти не важливий нікому

Народ - це сімя, що чекає удома. 

Шануй і плекай же вкраїнськую мову, 

Що так окриляє шевченкове слово.