Вірш учасника «Лисенко Катерина Володимирівна» від проходження конкурсу

Серед природи ріс Тарас

Лисенко Катерина

У білій хаті край села,

Де річка чиста і прозора,

Тараса вперше повила

Мати-кріпачка, вбита горем.

Так хлопчик ріс, любив природу,

Писав про неї він вірші.

Хоч був бідненького він роду,

Багатство все було в душі.

Писав про вишні у садочку,

Як гарно там гудуть хрущі.

Та кінь пасеться в холодочку,

Скидаються в ставку лящі.

І сонце сонно вже заходить

За горизонтом спочивать.

В садку дівчата починають

Пісні веселії співать.

Вже згодом домом стала школа.

Він малював, отару пас.

Цікавився усім довкола.

Серед природи ріс Тарас.