Вірш учасника «Панчишин Анастасія Ігорівна» від проходження конкурсу

                ***

Вітри історії жбурляли

Вкраїнські землі всім під ноги.

Чого ми тільки не зазнали –

Безчестя, злидні, біль, тривоги.

І ось «Кобзар» - фортеця духу,

Могутність слова, почуттів.

Душі вкраїнської розруху

Він побороть таки зумів.

Тарас був щирим і нещадним…

Учив, молив, просив, благав,

Щоб не жили ми так безладно,

Щоб наш народ державним став.

І щоб історії уроки –

Цей біль поразок і страждань –

Засвоїли хоча би трохи,

Без звинувачень і зітхань.

Чи вивчили? Окремі теми –

Так, поверхово, без завзяття.

А найпекучіші проблеми

Залишились як біль прокляття.

Читаймо, людоньки, Тараса!

Читаймо вірші Кобзаря.

Бо в них і глибина, і сила,

І наша мрія вікова.

Анастасія Панчишин.