Вірш учасника «Недогибченко Софія Андріївна» від проходження конкурсу

В ніч на Івана-Купала

За далекими морями,полями,лісами,

Там,де папороть цвіте,

Нечистая сила додому бреде.

-Живу у просторих водах я,

Кікімора й русалки-це моя сім'я.

Не можу допустити того,

Щоб люди ходили до озера мого.

Води барвистії та шовковистії,

Підніміться,для всіх зробіть пастку,

Щоб більш не лунав веселий сміх!

-Водяний,не гарячкуй,-сказав Кощій.

-А краще ходи сюди мерщій.

У ніч на Івана-Купала - дива,

Квітка папороті розцвіла.

Її зелен цвіт освітлює все,

А запах будь-кого до небес піднесе.

-Стривай,може я допоможу?

Якусь людину підстережу,

Та затягну її у воду,

Туди,де вже немає броду?

-Ах,Мавко,а чи ти забула,

Чи просто мене не почула?

У воду її не тягни,

А на раба перетвори.

А ,може, я її щоранку

Буду перетворювати  на русалку?

Блакитнії води для неї -це дім,

І буде відтоді щастя у нім.

Лісовий,може, ти підкажеш,

Або проблему нашу розв'яжеш?

-Я вам пораджу згрупуватись,

Розділити обов'язки та подружитись,

Головне не пересваритись

Певен,буду я рад,

Коли жоден не буде винен

За цей маскарад.

Захищайте папороть,як зіницю ока,

Підходьте до кожного ззаду і збоку.

Лякайте,щоб не знайшли дорогу,

Щоб коли підійшов до вашого порогу,

Казали :,,Все гаразд".

Ну що,зрозуміли?Тоді прощавайте,

Пораду мою ви не забувайте!