Вірш учасника «Гук Софія» від проходження конкурсу

Чому лис на полювання не бере торбину?

У далекому й темному лісі,

Жив рудий та вигадливий лис.

Захотілось йому полювати 

Та при цьому торбину узяти,

Щоб курочок багато упіймати,

Та всіх у торбину повкладати.

А не лише одну маленьку

Нести у лапках потихеньку.

Тож, коли сутінки упали,

А кури спати посідали,

Наш лис в село бігом подався

І тихо в курятник прокрався.

 – Шановні кури, – каже хитро,-

Залазьте в торбу дуже швидко.

У лісі я багаття запалив

І воду вже закип’ятив.

Устиг її я поперчити-посолити,

Тож буду юшку з вас варити.

 – Заходь пізніше,-півень прохрипів,-

Найтяжчих покладу курей у міх.

Із псом цей півень домовлявся,

Щоб той у торбі покатався.

В торбину пса ледь умостили,

А зверху пір’ям притрусили.

Коли ж лис торбину підіймав,

Ледь живіт не підірвав!

Здобич в ліс він дотягнув,

Та й в торбинку заглянув.

зверху пір’ячко лежить,

В середині щось гарчить…

У торбину лапу лис всуває – 

Старий пес його кусає!

Дуже страху він набрався,

Лис, бідненький, налякався!

Враз торбину закидає,

До сих пір її шукає…

Тепер ходить полювать – 

Без торбини ! Просто  так!