Спостереження учасника «Робота Ангеліна Ігорівна» від проходження конкурсу

Привіт з мальовничого села Пришиб на Полтавщині! Мене звати Робота Ангеліна, я навчаюся в 3 класі! Я весела, самобутня, завжди різна, і тому настільки неймовірна! Мені дуже подобається навчатися та відкривати для себе нові стежини в країні Знань! Я не могла залишитися осторонь та не взяти участь в конкурсі “Врятуй пташку”. Зараз Ви зрозумієте чому.

…..Настає зима. Діти не можуть приховати радість від першого пухнастого сніжку. На подвір’ї поважно красується снігова баба, вулиці вкриті сніговим шатром. Все ніби чудово, неймовірно, як у казці! Але, що це за тривожний стогін за вікном та беззахисні оченята, наповнені слізьми? Люди, та це ж голодна пташка, яка просить допомоги! Вона  – беззахисна, одна надія – на людину…..

Коли я підходжу до віконечка, то бачу там пташинні кружляння, грайливий щебет. А все тому, що я  змайструвала годівничку. Так,  вона не надто складна (я ж дівчинка, і не можу змагатися з хлопчиками), але до неї прилітають цілі зграї пташок, які так і викрикують: “Дякуємо тобі, маленька дівчинко!” Я кожного дня оновлюю запаси їжі (зерно, крихти хліба, несолоне сало). Можливо, для когось – це непотрібна справа, але для мене – справа честі. Адже, якщо ми називаємось “ЛЮДЬМИ”, то повинні відповідати цьому статусу.