Спостереження учасника «Лисенко Тіхон Анатолійович» від проходження конкурсу

Вітаю! Я учень 3-А класу Криворізької ЗОШ №88. Коли мої батьки узнали про конкурс, то запропонували мені взяти участь. Всією сім’єю ми обговорювали та планували, а потім із задоволенням створювали годівничку.

Матеріали обрали доступні (дві кришки, гілочки), привабливі для пташок, без агресивних кольорів, які могли б їх налякати, без країв, що можуть порізати лапки.

Годівничку я наповнював насінням трав, зерном, горіхами, замороженими дрібними ягодами і ще прикріпили свіже сало для синичок. Почепили ми її у дворі так щоб не дістали коти, вечорі.

Зранку на розвідку прилетіли дві синички (ми з’ясували вид: синиця велика) та горобець. На вулиці було морозно, все вкрив сніг. До вечора годівничка була пуста.

Другого дня зграйка веселих синичок зранку відганяла горобців, а потім заглянули у годівницю три дятли.

На третій день після школи потрібно було наповнювати годівничку. Горобці та синички прилітали маленькими зграями впродовж дня.

На четвертий день стало зрозуміло, що дятли прилітають до легкої їжі тільки зранку, а потім облітають дерева своєї території. В нашому садочку вони уважно перевіряли всі дерева.

На п’ятий день потепліло, знайомі пташки весело щебетали біля годівнички. Перші з раннім світлом прилітали дятли, а потім начебто уступали місце синичкам та горобцям. Синички теж почали затримуватись у саду та перевіряти гілочки плодових дерев.

Шостий день йшов дощ, дув сильний вітер і пташок не було. Вони ховалися від негоди.

Сьомий день було морозно і всі наші знайомі пташки прилетіли поїсти та набратися сил. Добре чути за вікном їх веселе цвірінькання.

  Я дізнався, що маленький пташиний організм починає втрачати сили після одного дня голоду. Для того щоб їм вижити взимку потрібна наша допомога, а пташки віддячують нам оберігаючи наш сад та даруючи радість.