Враження класу «4 клас» від проходження олімпіади

Олімпіада – це відпочинок з користю, яки дає змогу перевірити свої знання та дізнатися про нове.

Нашому класу подобається брати участь в олімпіадах з української мови. Це дає змогу перевірити свої знання. Кожен  має знати та лю.бити свою мову.

                                                                                                                                                                                                      О мово наша, мово українська

                                                                                                                                                                                                      Тебе я чую здалеку і зблизька.

                                                                                                                                                                                                       В добрі і горі завжди зі мною,

                                                                                                                                                                                                       Як незрадлива пісня материнська.

М. Сливко

Із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. У ній відбито його характер, історію, звичай, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови. 

Крім того, українська мова — одна з найрозвиненіших у світі. Вона має величезний лексичний фонд, багату синоніміку. Наприклад, слово лелека має дуже багато синонімів — чорногуз, бусол, бусел, бузько, гайстер. А яке розмаїття зменшено-пестливих форм: вітер — вітерець, вітрець, вітрик, вітронько; збільшених — вітрило, вітрище, вітровище, вітрюга, вітрюган, вітрисько. В українській мові дуже багато слів-символів. Червона калина — символ краси; лебідь — знак чистоти й вірності; ясна зоря — надія; лелека — птах долі, провісник добробуту; кінь — образ вірного друга; сизий орел і сокіл — символи відваги і мужності.

Потрібно відчувати мову кожною часткою своєї душі, пам'ятати, що мова народу — його серце, відображення всього змісту життя, а не лише народної фольклорної символіки, хоч вона й творить мовний національний колорит. "Рідна мова — не степ, не хата, а народу мого душа", — справедливо зазначив поет В. Гончаренко.

Рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, рослин, людина не може існувати. Зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари — духовного каліцтва. Людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства.

                                                                                       Мову пошануємо —

                                                                                       Виростем багатими.

                                                                                       Хто про мову думає,

                                                                                      Зна, що в нього мати є.

                                                                                                                    (В. Каюков)