Три роки замало: сертифікатам ЗНО треба подовжити термін дії, – експерт

Навіщо людей, які вже десь працюють і не мають можливості раз по раз готуватися до складання іспитів, знову екзаменувати?

Чому розподіл коштів на розвиток науки навряд чи можна вважати об’єктивним? Чи варто щороку витрачати кошти на перевидання підручників? Чому сертифікати ЗНО визнаються дійсними лише впродовж трьох років?

На ці питання на своїй сторінці у фейсбуці відповідає Віктор Бондаренко, доктор філософських наук, професор і завідувач кафедри культурології НПУ ім. М.Драгоманова.


Що не так із сертифікатами зовнішнього незалежного оцінювання

Почну з найбільш дразливого – із ЗНО. Дорогі колеги, хто дасть мені відповідь на питання – чому такі офіційні папери як атестат про середню освіту, диплом про вищу освіту та інші подібні документи ми отримуємо на все життя, а сертифікат про здачу випробувань за технологією ЗНО – як свідчать цьогорічні документи МОН – визнаються дійсними лише упродовж трьох років?

Для тих, хто має ці документи – датовані, скажімо, 2017 роком – випробування слід повторити, аби можна було претендувати на вступ до закладів вищої освіти. Що ж такого сталося за ці три роки, що радикально змінило зміст середньої освіти у нашій країні? Я особисто зміг згадати лише появу нового українського правопису та отримання Православною Церквою України Томосу про незалежність у кінці 2018 року. Цілком можливо, що я про щось подібне забув, але ні хімічна формула води, ні табличка множення чи, скажімо, закони термодинаміки не змінилися точно.

Саме з цих причин МОН оголосило, що кількість тестів ЗНО та їхній зміст, напрацьований минулого року, у 2020 лишаються незмінними. Що ж до формату і процедури незалежного оцінювання, то тут додаються особливості, пов’язані з пандемією. Загальновизнаною є й кількість тих, хто здаватиме ЗНО – крім цьогорічних випускників. Йдеться приблизно про 10 тисяч осіб.

Неважко зрозуміти, що на перездачу тестування цих осіб, більшість з яких уже мають «застарілі» сертифікати ЗНО (хай їх буде навіть п’ять чи сім тисяч), держава однаково витратить 3-4 мільйони гривень, а ще наразять цих людей на небезпеку, пов’язану з пандемією коронавірусу.

Очевидним є те, що це робитиметься, як кажуть, для «чистоти експерименту», адже ці люди матимуть згодом усі можливості вивчити історію з Томосом та опанувати новий український правопис вже у ЗВО.

Навіщо цих людей, які вже десь працюють і не мають можливості раз по раз готуватися до складання іспитів, знову і знову збираються екзаменувати? Чому здобуті ними раніше сертифікати не дійсні у цьому році? Можливо, хтось не хоче, щоб вони взагалі колись здобули вищу освіту? А це дуже ймовірно, бо працювати й бігати до репетитора складно, а комбайнери й трактористи новим власникам української землі значно потрібніші ніж люди з вищою освітою.

Про перевидання підручників

Щороку на перевидання підручників держава щороку витрачає 700-800 млн гривень. Я гадаю, що цю суму можна було б суттєво зменшити, якщо обмежити кількість варіантів того чи того підручника та усіма відомими способами продовжити життя уже виданим.

Для цього слід було б навіть провести всеукраїнську акцію, аби нагадати дітям, що книги необхідно обгортати, щоб не травмувати їх забрудненням та вириванням сторінок. А про Томос учителі історії могли б розповісти упродовж кількох років усно, а не йти шляхом натхненників сталінської школи, які виривали з книжок портрети «ворогів народу» і у такий спосіб видаляли їх з дитячої пам’яті. Адже Томос і «вороги народу» утворюють аналог, щоправда, з різним знаком.

Природно, що фахівці про цю ситуацію скажуть більше і точніше, але я, однак, не розумію, навіщо було готувати тринадцять варіантів одного підручника (а подібне, як мені розповідали, було), або видавати їх такими тиражами, як це робиться нині.

Нам, можливо, варто було б активніше розвивати електронні підручники: школа, як ніхто, здатна показати суспільству приклад дбайливого ставлення до підручників, а згодом і до макулатури, на яку вони так чи інакше перетворюються. Це легко зробити, припустімо, у рамках акції «Збережи дерево», яка зможе присоромити тих, хто роками продає за кордон український ліс-кругляк в обмін на позики наших «західних партнерів».

(Не)підтримка розвитку науки

Для легітимації порядку розподілу коштів на розвиток науки спочатку придумується формула, покликана «гарантувати об’єктивність» процесу цього розподілу. Керівництво МОН вирішило підтримати науку у провінційних ЗВО. Чому саме у цьому році, а не у минулому чи у наступному?

А вже згодом кошти ділять з бюджету МОН, фінансуючи наукові проєкти лише частково, при цьому фінансування з Національного фонду досліджень й на сьогодні залишається відкритим питанням. Цьогорічний секвестр бюджету і те, що сталося потім (і ще, певно, станеться), залишає нам лише один варіант – «слідкувати за руками», оскільки перші наукові проєкти для фінансування з Нацфонду досліджень, наприклад, у травні визначено лише частково.

Натомість можна було б ці кошти зовсім прозоро розподілити (принаймні спробувати), з огляду на реальні успіхи ЗВО в галузі наукових здобутків, а відтак і їхніх заробітків на цій ниві. Гроші, як загальний еквівалент, ще не скасовано і скасовано не буде.

Тому найкращою формулою їхнього розподілу була б пропорція. Скажімо, заробив університет якісь кошти, а МОН йому своєю чергою – певний відсоток від грошей, що ефективно витрачаються на науку, мовляв: «Працюй ще ефективніше – наступного року отримаєш більше». Це була б хороша і справедлива формула. Однак, чомусь у нас вона не діє.


Вас також можуть зацікавити такі матеріали:

МОН розчарував: вчителі чекали від нього більше ніж просто рекомендацій, – Іванна Коберник

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
0
міс.
2
6
дн.
2
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!