Свіжий рейтинг ТОП-200 закладів вищої освіти України

Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта», спільно з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence, оприлюднив цьогорічний академічний рейтинг закладів вищої освіти України «Топ-200 Україна 2019».

Під час укладання рейтингу, експерти базувалися на сучасних тенденціях розвитку університетів, сформованих міжнародною Конференцією IREG 2019 «Академічні рейтинги: виклики й проблеми для вищої освіти». ця важлива освітня подія цьогоріч пройшла 8-10 травня в найстарішому університеті Європи – Університеті Болоньї (Alma Mater Studiorum Universita di Bologna).

Рейтинг «Топ-200 Україна» складався після аналізу двох показників:

• відкритих даних прямих вимірів (загальна сума – 85%);
• експертних висновків фахівців у галузі вищої освіти та головних ринків праці України (сумарно – 15%).

Згідно з укладеним рейтингом, на першому щаблі опинився Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який цьогоріч зрушив з першої сходинки Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

На третьому місці, як і торік, розташувався Харківський національний університет імені Василя Каразіна. Найкращим університетом західної України став Національний університет «Львівська політехніка», що пересунув з четвертої сходинки на п’яту Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

Повний рейтинг можете переглянути у документі:

Розрахунок індексу

Відповідно до використаної методики розрахунку коефіцієнту вишу (ґрунтується на Берлінських принципах ранжування університетів), діяльність закладу вищої освіти оцінюється за допомогою інтегрованого індексу — Iз.

Цей показник розраховується за формулою з трьома комплексними складовими:
 

Iз = Iнп (40%) + Iн (25%) + Iмв (20%)

Iнп — індекси якості науково-педагогічного потенціалу.
 Iн — індекс якості навчання.
Iмв — індекс міжнародного визнання.

Для формування зазначених індексів застосували 30 індикаторів прямого виміру. До них належать:

• анкетні дані;
• інформація з сайтів вишів;
• відомості міжнародних асоціацій університетів;
• інформація про участь закладів у міжнародних проєктах (Horizon 2020, Erasmus+);
• відомості про участь вишів у міжнародних рейтингах (Webometrics, Scopus, uniRank);
• дані МОН України, ЄДЕБО;
• інформація Комітету з питань державних премій України та премій ім. Т. Шевченка;
• участь закладів вищої освіти в проєктах, що фінансуються NATO в рамках Програми «Наука заради миру і безпеки»;
• участь вишів у білатеральних проєктах;
• середній конкурсний бал вступника та інші відкриті дані.

Тенденції вищої освіти в Україні

Для цьогорічних тенденцій сучасної вищої освіти характерна інтернаціоналізація вишів. Помітно зросла академічна мобільність, та збільшилась кількість учасників спільних програм з європейськими університетами та університетами Китаю. Однак загальна кількість студентів та викладачів, які реально брали участь в академічній мобільності, ще залишається досить низькою у порівнянні з університетами Європи.

Оцінювання ж експертами двох категорій – «якість науково-педагогічного потенціалу» та «якість навчання» (усього 15%) – проходило за кількома критеріями:

• рівень базової, загальноосвітньої підготовки студентів;
• рівень фахової підготовки;
• рівень практичного володіння інформаційними технологіями;
• попит на випускників вишу на ринку праці.

За висновками експертів, які брали участь у підготовці цьогорічного рейтингу «Топ 200 Україна 2019», майже сталою залишилась тенденція великого розриву між потребами ринків праці України й результатами роботи університетів за моделлю сучасних знань, головними компетенціями та практичною якістю підготовки фахівців.

Посилання на Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта»: http://www.euroosvita.net/