Статті
6721
4 січня 19:10

Репетиторство – недопрацювання вчителів чи ініціатива батьків?

Спробуємо розібратися, чи доцільно звинувачувати вчителів у необхідності винаймати репетиторів для дітей.

Останнім часом репетиторство стало таким собі «яблуком розбрату» серед батьків та вчителів. Батьки вважають, що змушені оплачувати додаткові уроки для своїх дітей по причині недопрацювання вчителів. Натомість вчителі заперечують таку позицію, адже переконані, що причиною прогалин у знаннях дітей є їхнє небажання вчитися.

Що насправді являє собою репетиторство і чи потрібно звинувачувати когось у необхідності оплачувати дітям додаткові заняття за межами школи? Спробуємо розібратися.

Працюючи вчителем початкових класів мені неодноразово доводилося відмовляти батькам у додаткових заняттях для їхніх дітей. Але часто були ситуації, коли я за власної ініціативи пропонував батькам свої #послуги, як репетитора. І я переконаний, що це було і є нормальною практикою. Та з певних причин на вчителів почала падати негативна тінь репетиторства.

Репетиторство і вчителювання – це про різне

Допоки у класі не буде прийнятної кількості учнів, репетиторство залишиться популярним.

Річ у тім, що #репетиторство має величезну перевагу – індивідуальна робота з дитиною. У цьому і криється вся сутність. Якби у вчителя в класі була одна дитина, то жодних додаткових занять не потрібно було б. Так само, якби репетитори набирали групи з 30 дітей, то до них ніхто б із батьків не звертався. Індивідуальна робота з дитиною дає свої результати, але вони не говорять про те, що вчитель недопрацьовує. Це зовсім різні формати навчання.

Додатковий заробіток для вчителя

Так, репетиторство можна вважати додатковим заробітком. І через це ми часто чуємо, що вчителі, нібито, спеціально занижують оцінки дітям, пропонуючи потім займатися з дитиною додатково.

Якби заробітна плата вчителів була достойною, то у них не було б потреби в додатковому заробітку.

Це не правда, адже частіше додатково діти займаються не зі своїми педагогами. А загалом у додатковому заробітку немає нічого поганого, це звичайна практика у всіх сферах діяльності. Лікарі, бухгалтери, водії тощо також надають свої послуги індивідуально, окремо від роботи.

Не так вже і просто бути репетитором

Додатковий заробіток для вчителя – це чудово. Але це дуже важка праця, яка повинна оцінюватися, а не навпаки, породжувати конфлікти.

Пригадую власний #досвід репетиторства з дівчинкою свого, 4 класу. Мама учениці дуже просила про послугу. Спочатку я відмовлявся, але потім прийняв пропозицію і три рази на тиждень приходив до дівчинки додому займаючись по декілька годин. Це дуже важко. Після проведених уроків, написання всіляких звітів ти йдеш займатися з дитиною, а потім ще перевірка зошитів. Ти не радий тим заробіткам, адже урок тоді коштував 30 чи 40 гривень.

Хто ініціює додаткові платні уроки для дитини?

Якщо говорити про початкову школу, то ініціаторами додаткових занять для дитини є саме батьки, а не вчителі. Знову ж таки, це з мого досвіду. Я завжди намагався відмовити батьків від цієї практики. Вважаю недоцільним у початковій школі винаймати репетитора. Але батьки все одно знаходили приватних вчителів і платили гроші за ті уроки, які дитині даються важко. Усе це прекрасно до того моменту, коли стаєш розуміти, що дитина більше здібна у творчості, ніж у математиці й гроші за вивчення таблички множення просто викинуті на вітер.

Якщо дитина схильна до творчості, то замість репетитора з математики її краще записати у студію творчості чи в музичну школу.

Ну а коли мова йде про випускників школи, які займаються додатково, то тут вже питання не до вчителів, адже людина у такому віці може знайти безкоштовно будь-яку інформацію й додатково вивчати те, що не вдається на уроці (знову ж таки, при великій кількості учнів у класі приділити достатньо уваги кожній дитині просто неможливо)

Репетиторство – це можливість співпраці, а не привід для звинувачення вчителів

Причини, за якими батьки винаймають репетиторів дуже різні. Одні хочуть високих оцінок для своїх дітей, інші – щоб дитина вивчила те, що пропустила через хворобу, а треті – за бажанням самих дітей дізнатися більше і глибше з того чи того предмету.

Репетиторство було, є і завжди буде. Тому краще знаходити у цьому шляхи співпраці ніж камінь спотикання.

Коли я працював в одній зі столичних шкіл, то сприймав репетиторство, як можливість для співпраці. Припустімо, дитина довго хворіла й пропустила важливі теми з української мови. Батьки цієї дитини винаймали репетитора і з моєї ініціативи надавали мені контакти їхнього приватного вчителя. Я розповідав, що саме пропустив учень, а репетитор зверталася з проханням підказати на що звернути увагу і який підхід до дитини буде найвдалішим.

Як підсумок – репетиторство, це нормальна практика. Для вчителів це можливість додаткового заробітку, а для дітей – попрацювати індивідуально з педагогом, що неможливо в умовах державної школи.

#додатковийзаробіток #співпраця

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Сподобався матеріал!?